Соматизація тривоги зачіпає серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, сечостатеву систему. Психосоматична медицина аналізує не тільки варіанти, еквіваленти соматичних захворювань, а, перш за все, причини емоційного розладу. Найчастіше це – тривога, яка потім виснажує, якщо вона реактивна, не спадкова, ендогенна.
Коли тривоги забагато, вона стає патологічною, неконтрольованою і починає проявлятися тілесними симптомами. Постійне м’язове напруження спричиняє м’язово-скелетний біль (фіброміалгію). З боку шлунково-кишкового тракту спостерігається синдром подразненого кишечника, біль у животі, діарея або закреп.
Тривога, як і страх, – це нормальні біологічні емоції, які дозволили нам вижити на цій планеті. Реакція «бий або біжи», яку зумовлюють страх і тривога, у сучасному світі не підтримується людьми.
Тривожні емоції можуть спричиняти у людини стан, схожий на емоційну бурю, коли думки плутаються, емоції зашкалюють, людині важко зосередитися і хочеться робити імпульсивні дії. У такому разі може бути корисною вправа на «заземлення». Виконання вправи не потребує особливих умов, потрібно лише скористатися своєю уявою, розслабити тіло та розум та назвати й описати п’ять предметів, які ви бачите навколо себе.
Тривога може зумовлювати напруження м’язів, адже тіло людини реагує на небезпеку за допомогою дії та завчасно готується до цього. Вправа «Релаксація за Джейкобсоном» виконується сидячи або лежачи. Потрібно по черзі напружувати групи м’язів, а потім їх розслабляти, максимально зосереджуючись на відчуттях.
Коли ми відчуваємо тривогу, наше тіло реагує: активується мигдалеподібне тіло і запускається реакція «Бий або біжи». М’язи тіла напружуються, дихання стає частішим і поверхневим. У сучасному світі ми не завжди можемо реалізувати тривогу через дію, тому ми можемо застосувати інший метод розслаблення – «заспокійливе дихання».
Стрес позначається на фізичному стані людини, зумовлюючи головний біль, біль у спині, тремтіння рук, печію… Багатьом людям допомагає спосіб розслаблення у вигляді медитації «Сканування тіла», коли людина ніби радаром проходить від голови до ніг, звертаючи увагу на усі відчуття, які існують у тілі.
Бути учасником або свідком стресових подій надзвичайно травматично – людина перебуває у стані шоку й відчуває сильну загрозу. У момент, коли ви знаходитеся під впливом стресової події або навіть після її завершення, можна використати техніку розслаблення «Обійми метелика». Ця вправа призначена як для самозаспокоєння, так і для полегшення психологічного стану інших людей.
Тривалий інтенсивний стрес зумовлює неприємні відчуття в тілі, провокує тривожні думки та емоції. Вправа «Mindfulness» – це зосередження на діяльності, яку ви робите. Людина зосереджується на відчуттях, запахах, дотиках, звуках, смаку, тобто на процесі діяльності, відволікаючись від тяжких думок.
Люди, які пережили травмуючу подію, можуть мати нав’язливі спогади, які підвищують тривожність людини і вона постійно відчуває себе в небезпеці. Для того, щоб згадувати неприємні події з меншим рівнем тривоги, існує вправа «Безпечне місце».
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.