16-17% жінок у передпологовому або у ранньому післяпологовому періоді відчувають підвищену тривожність, зумовлену негативними думками щодо характеру життя у післяпологовому періоді, думками щодо майбутнього стану дитини та материнства в цілому. Чи можна такий стан вважати тривожним розладом? Поговоримо про це у відео.
Якщо людина постійно підозрює у себе різні захворювання, це не є одразу тривожний розлад. З іншого боку, людина може підозрювати або шукати у себе ті захворювання, яких насправді у неї нема. Це може бути зумовлено акцентуацією характеру людини, особистісними змінами, або бути ознакою тривожного розладу. Як розібратися людині у своєму стані? Поговоримо про це у відео.
Загалом тривожність є нормальною для людини, і характеризується підвищеним напруженням або очікуванням внаслідок певної ситуації. Але тривожний розлад – це патологічний стан.
Якщо людина відчуває постійні думки про те, що щось погане може статися з її близькими, ми можемо розглядати цей стан як тривожний. До кого звернутися людині, яка страждає від таких думок? Розповідаємо про це у відео.
Якщо часто виникає занепокоєння без причини, можна думати про варіант тривожного розладу. Звичайно, це залежить від того, як довго страждає людина на ці симптоми. До кого звернутися за консультацією в такому випадку? Відповідь дізнайтесь у відео.
Для того, щоб запобігти рецидиву тривожного розладу, треба радіти життю. Бо коли життя наповнене, то тривожному розладу в ньому немає місця. Якщо людина займається улюбленою справою, якщо вона виробила адаптивні стратегії копінгу, тобто подолання якихось ситуацій, якщо в неї здоровий спосіб життя, вона дійсно не прийде до рецидиву. Детальніше - у відео.
Соціальний тривожний розлад є одним із трьох найрозповсюдженіших тривожних розладів. Він буває із спадковим компонентом та без спадкового компоненту. При лікуванні соціального тривожного розладу важливим є поєднання немедикаментозних та медикаментозних методів терапії. Адже навіть якщо пігулками зменшити тривогу, навіть до її умовно повної відсутності, але людина вже звикла реагувати збільшенням тривоги на будь-які соціальні ситуації, то соціально-тривожний розлад все рівно залишиться з нею пожиттєво. Детальніше - у відео.
Спосіб життя дуже серйозно впливає на розвиток і перебіг тривожних розладів. Важливо дотримуватися здорового способу життя (багато рухатися, не зловживати спиртним та курінням, мати збалансований раціон харчування) й нетоксичної комунікації, тобто не варто спілкуватися із неприємними людьми. Детальніше - у відео.
Якби людина не мала б стресів, вона не мала б, можливо, й тривожних розладів. Якщо б вона жила під скляним ковпаком, і не мала б додаткових стресів, вона б ніколи не мала рецидивів тривожного розладу. Але життя є життя. І ми завжди будемо отримувати «сюрпризи» від нього, і це, ймовірно, будуть стреси. Надмірні стреси можуть спричиняти рецидиви тривожних розладів. Також ми чітко можемо бачити загострення психічних розладів у міжсезоння. Детальніше – у відео.
При лікуванні тривожного розладу терапією першої лінії є немедикаментозна терапія, а саме психологічні втручання низької та високої інтенсивності, і самодопомога в тому числі. Детальніше - у відео.
Тривога є однією з найпоширеніших проблем, з якими доводиться стикатися людству. Підвищена тривожність може бути спричинена низкою різноманітних факторів.
Когнітивно-поведінкова терапія – це одна з найпоширеніших і найкраще вивчених форм психотерапії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є поєднанням двох терапевтичних підходів, відомих як когнітивна терапія та поведінкова терапія.
Безпричинна тривога вночі – поширене явище, особливо серед людей, зосереджених на тривожних подіях дня або схильних до хвилювання через кожен шум у темряві.
Фобія – це непереборний і виснажливий страх перед предметом, місцем, ситуацією, почуттям або твариною/живою істотою. Фобії, на відміну від страхів, більше виражені. Вони розвиваються, коли людина має перебільшене або нереалістичне відчуття небезпеки щодо ситуації чи об’єкта.
Панічна атака – це короткий епізод сильної тривоги, який спричиняє фізичне відчуття страху. У такі моменти у людини може виникати прискорене серцебиття, задишка, запаморочення, тремтіння та м’язове напруження.