Застосування відволікання є одним із методів ефективної боротьби з тривожністю, до яких належить і виконання певних стереотипних рухів. Використання технік релаксації, саморелаксації, відволікання повинно корегуватися фахівцем, адже «ляскання» резинкою може стати звичкою та варіантом обсесивно-компульсивного розладу, одним із клінічних варіантів прояву тривоги.
Постійне емоційне перевантаження, тривалий хронічний стрес призводять до виснаження наших ресурсів, зниження нашої адаптації. Якщо не звільнятися від патологічної тривоги, не відновлювати нервову систему, не позбавлятися від астенії, неврастенії, не виходити з невротичного стану, розвинуться соматичні проблеми (які залежать від спадковості, умов життя, виховання та зростання, типу особистості).
Досить часто пацієнти з тривогою користуються рослинними засобами, які мають седативний і протитривожний ефект. Але треба пам’ятати, що це терапія ситуативна, коли є фізіологічна, опредмечена тривога. Емоційний дистрес, клінічний тривожний розлад потребує лікування згідно доказової медицини.
Для лікування емоційних розладів, у тому числі й тривоги, застосовується психотропна фармакотерапія, антидепресанти та протитривожні засоби, серед яких важливе місце займає протиепілептична терапія. Протиепілептичні препарати є препаратами першої лінії, адже вони мають потужний протитривожний ефект і лікують також соматичні прояви тривоги.
Одними з найпотужніших профілактичних та лікувальних заходів є дозовані фізичні навантаження (кардіонавантаження), які сприяють зменшенню рівня стресу і тривоги. Фізична активність є запорукою не тільки тілесного, соматичного здоров’я, а й психічного.
Для зменшення тривожності деякі українці починають курити цигарки або вживають алкоголь чи інші психоактивні препарати. На жаль, дефіцит психотерапевтичної, психологічної допомоги в Україні призводить до того, що населення, не розуміючи, що робити зі стресом і тривогою, користується саме такими сумнівними методами, які призводять до залежності та ще більшого поглиблення тривоги і депресії та їхніх соматичних еквівалентів.
Тривога, як і страх, – це фізіологічна реакція, яка супроводжується низкою нормальних фізичних реакцій (напруження м’язів, серцебиття). Більшість соматичних захворювань починаються з емоційних розладів.
Соматизація тривоги зачіпає серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, сечостатеву систему. Психосоматична медицина аналізує не тільки варіанти, еквіваленти соматичних захворювань, а, перш за все, причини емоційного розладу. Найчастіше це – тривога, яка потім виснажує, якщо вона реактивна, не спадкова, ендогенна.
Коли тривоги забагато, вона стає патологічною, неконтрольованою і починає проявлятися тілесними симптомами. Постійне м’язове напруження спричиняє м’язово-скелетний біль (фіброміалгію). З боку шлунково-кишкового тракту спостерігається синдром подразненого кишечника, біль у животі, діарея або закреп.
Тривога, як і страх, – це нормальні біологічні емоції, які дозволили нам вижити на цій планеті. Реакція «бий або біжи», яку зумовлюють страх і тривога, у сучасному світі не підтримується людьми.
Тривога є однією з найпоширеніших проблем, з якими доводиться стикатися людству. Підвищена тривожність може бути спричинена низкою різноманітних факторів.
Когнітивно-поведінкова терапія – це одна з найпоширеніших і найкраще вивчених форм психотерапії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є поєднанням двох терапевтичних підходів, відомих як когнітивна терапія та поведінкова терапія.
Безпричинна тривога вночі – поширене явище, особливо серед людей, зосереджених на тривожних подіях дня або схильних до хвилювання через кожен шум у темряві.
Фобія – це непереборний і виснажливий страх перед предметом, місцем, ситуацією, почуттям або твариною/живою істотою. Фобії, на відміну від страхів, більше виражені. Вони розвиваються, коли людина має перебільшене або нереалістичне відчуття небезпеки щодо ситуації чи об’єкта.
Панічна атака – це короткий епізод сильної тривоги, який спричиняє фізичне відчуття страху. У такі моменти у людини може виникати прискорене серцебиття, задишка, запаморочення, тремтіння та м’язове напруження.