Як допомогти близькій людині з тривожністю, якщо вона не хоче допомоги? Чому стрес заважає концентрації? У цьому відео психіатр і психолог відповідають на ваші запитання.
У цьому відео обговорюється медикаментозне лікування тривожних розладів, зокрема роль антидепресантів, які є основними препаратами вибору для лікування цього стану. Лікарі звертають увагу на важливість правильної діагностики, щоб визначити, чи є тривога результатом стресу чи розладом, що триває понад шість місяців. Відео також охоплює питання призначення антидепресантів, їх механізм дії та можливі побічні ефекти, зокрема в частині шлунково-кишкового тракту.
Пацієнти часто запитують, чи може кава підвищувати рівень тривожності. З медичної точки зору кава блокує аденозинові рецептори, які зазвичай сигналізують організму про втому, що сприяє зменшенню гальмування нервової системи. Це стимулює активність таких нейротрансмітерів, як ацетилхолін та норадреналін. Однак, оскільки тривога в основному пов'язана з дисфункцією серотоніну, вживання кави не підвищує рівень тривожності. Більше того, навіть при наявності тривожного розладу вживання кави не є протипоказаним, якщо вона споживається в помірних кількостях.
У відео розглядаються основні аспекти тривожного розладу, його симптоми та можливості самодопомоги. Зокрема, акцентується увага на взаємозв'язку тривоги з іншими психічними розладами, такими як психози чи шизофренія. Лікарі-психіатри пояснюють, чому побоювання щодо можливості трансформації тривожного розладу в ці стани є марними та як правильно розуміти симптоми тривоги.
Чи відчуваєте ви, що тривога краде ваш спокій, а щоденні турботи тиснуть, як важкий тягар? У цьому відео ви зазирнете в кабінет психолога, де Іра — звичайна жінка, мама, вчителька та дочка — відверто ділиться своєю боротьбою з тривожністю.
У відео розглядаються ключові аспекти лікування тривожних розладів та підходи до самодопомоги. Тривожний розлад часто є тривалим, іноді розтягуючись на роки, і вимагає комплексного підходу до лікування, що включає не тільки медикаментозну терапію, а й психотерапію. Особлива увага приділяється когнітивно-поведінковій терапії, яка є ефективним методом корекції тривожних розладів, навіть якщо фахівець має інший психотерапевтичний напрямок.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.