На жаль, в українському суспільстві психологічна допомога не дуже популяризується. Люди користуються фітопрепаратами, алкоголем, тютюнокурінням та іншими сумнівними засобами, які не лише не рятують від тривожності, а й призводять до залежності та притуплюють відчуття.
Застосування відволікання є одним із методів ефективної боротьби з тривожністю, до яких належить і виконання певних стереотипних рухів. Використання технік релаксації, саморелаксації, відволікання повинно корегуватися фахівцем, адже «ляскання» резинкою може стати звичкою та варіантом обсесивно-компульсивного розладу, одним із клінічних варіантів прояву тривоги.
Постійне емоційне перевантаження, тривалий хронічний стрес призводять до виснаження наших ресурсів, зниження нашої адаптації. Якщо не звільнятися від патологічної тривоги, не відновлювати нервову систему, не позбавлятися від астенії, неврастенії, не виходити з невротичного стану, розвинуться соматичні проблеми (які залежать від спадковості, умов життя, виховання та зростання, типу особистості).
Досить часто пацієнти з тривогою користуються рослинними засобами, які мають седативний і протитривожний ефект. Але треба пам’ятати, що це терапія ситуативна, коли є фізіологічна, опредмечена тривога. Емоційний дистрес, клінічний тривожний розлад потребує лікування згідно доказової медицини.
Для лікування емоційних розладів, у тому числі й тривоги, застосовується психотропна фармакотерапія, антидепресанти та протитривожні засоби, серед яких важливе місце займає протиепілептична терапія. Протиепілептичні препарати є препаратами першої лінії, адже вони мають потужний протитривожний ефект і лікують також соматичні прояви тривоги.
Одними з найпотужніших профілактичних та лікувальних заходів є дозовані фізичні навантаження (кардіонавантаження), які сприяють зменшенню рівня стресу і тривоги. Фізична активність є запорукою не тільки тілесного, соматичного здоров’я, а й психічного.
Для зменшення тривожності деякі українці починають курити цигарки або вживають алкоголь чи інші психоактивні препарати. На жаль, дефіцит психотерапевтичної, психологічної допомоги в Україні призводить до того, що населення, не розуміючи, що робити зі стресом і тривогою, користується саме такими сумнівними методами, які призводять до залежності та ще більшого поглиблення тривоги і депресії та їхніх соматичних еквівалентів.
Тривога, як і страх, – це фізіологічна реакція, яка супроводжується низкою нормальних фізичних реакцій (напруження м’язів, серцебиття). Більшість соматичних захворювань починаються з емоційних розладів.
Соматизація тривоги зачіпає серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, сечостатеву систему. Психосоматична медицина аналізує не тільки варіанти, еквіваленти соматичних захворювань, а, перш за все, причини емоційного розладу. Найчастіше це – тривога, яка потім виснажує, якщо вона реактивна, не спадкова, ендогенна.
Коли тривоги забагато, вона стає патологічною, неконтрольованою і починає проявлятися тілесними симптомами. Постійне м’язове напруження спричиняє м’язово-скелетний біль (фіброміалгію). З боку шлунково-кишкового тракту спостерігається синдром подразненого кишечника, біль у животі, діарея або закреп.
Проблема того, як справлятися з тривогою, наразі є дуже актуальною. Тривога є поширеною та природною емоцією, проте вона також може спричиняти фізичні симптоми, такі як загальне відчуття дискомфорту, м’язовий спазм, тремтіння та пітливість. Тривожні розлади можуть впливати на повсякденне життя, водночас стан таких людей часто покращується після лікування, яке сприяє тому, як позбутися тривожності.
Життя будь-якої людини може бути напруженим. Можна бути у стані стресу через певні події на роботі або через інші травматичні події, такі як стихійне лихо, пандемія та інше. Час від часу відчувати вплив стресу на організм – це нормально для кожної людини.
Ми живемо у світі, сповненому невизначеності. Наприклад, прогноз погоди часто повідомляє, що ймовірність дощу становить 80% – отже, впевненість у тому, що сьогодні дощитиме, ніколи не досягає 100%.
Соціальні мережі стали частиною повсякденного життя. Величезна кількість людей регулярно перевіряють оновлення своїх сторінок, перебуваючи в поїзді метро, а також тоді, коли чекають на зустріч, або якщо виникає вільна хвилина на роботі чи в школі.
Шкільна тривожність – це розлад психіки, який може виникнути в учнів середньої школи будь-якого віку. Цей розлад проявляється як надмірний страх перед школою та пов’язаними з нею видами діяльності, такими як спілкування з іншими учнями, публічні виступи чи проходження іспитів.