Це відео присвячене темі тривожних розладів та панічних атак, які можуть виникати після важких стресових ситуацій, таких як переживання обстрілів, війна або вимушена еміграція. Автор ділиться особистим досвідом адаптації до нових обставин і стратегіями подолання тригерів, таких як страх і напруга від зустрічей з людьми або нагадування про пережиті травми.
Симптоматичне медикаментозне лікування тривожних розладів може спричинити залежність і не вирішує першопричину тривоги. При цьому психотерапія є тривалим, але дієвим методом терапії, який сприяє більш стійким результатам, попри повільніший початок ефекту.
Відео підіймає важливу тему дитячої та дорослої тривожності, її вплив на формування захисних механізмів та ризик розвитку обсесивно-компульсивних розладів у дітей. Обговорюються також питання передачі тривожності від батьків дітям, що може вплинути на їхнє емоційне здоров’я. Особлива увага приділяється військовим умовам та їхньому впливу на психіку молодих людей, які перебувають у стресовій ситуації, а також рекомендаціям щодо комплексного підходу до діагностики та лікування тривожних розладів.
Короткий перелік тем, які обговорюються: Тривожність та нав'язливі думки. Побічні дії на препарати для лікування тривожних розладів. Тривожність вночі. Травматичні флешбеки. Діагностичні обмеження психологів. Нав'язливі рухи.
У цьому відео ми обговоримо, які препарати можна призначати при тривожному та обсесивно-компульсивному розладах в Україні, зокрема, які медикаменти є дозволеними за законодавством та міжнародними стандартами.
Тривожний розлад часто супроводжується не лише емоційними, але й фізичними проявами — так званими психосоматичними симптомами. Червоні висипання та інші шкірні прояви можуть бути реакцією організму на постійний стрес і тривогу.
У цьому відео розглядаються основні підходи до боротьби з тривогою та рекомендації, які можуть допомогти впоратися із тривожними станами. Спікер наголошує, що першим кроком є визначення, чи маєте ви діагноз, наприклад, генералізований тривожний розлад. У таких випадках радять звернутися до психотерапевта чи психолога, адже самостійно вирішити проблему часто важко.
У відео розглядаються основні підходи до діагностики й лікування тривожного розладу та депресії, зокрема у дітей. Автор наголошує на важливості виключення соматичних причин перед встановленням діагнозу тривожного розладу. Якщо в пацієнта виникають симптоми, як-от відчуття тиску в серці, безсоння чи підвищене серцебиття, рекомендується пройти кардіологічне обстеження, а вже після виключення фізичних патологій - звертатися до психотерапевта або психіатра.
Відео присвячене питанням подолання панічних атак у контексті посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Експерт наголошує, що якщо ПТСР успішно вилікувано, панічні атаки не повинні виникати, однак у випадках, коли ПТСР все ще присутній, панічні атаки є частиною цього стану та лікуються комплексно. Основні методи лікування включають когнітивно-поведінкову терапію, пролонговану експозиційну терапію та EMDR-терапію (переробка за допомогою рухів очей). Також використовується фармакологічна підтримка із застосуванням селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну або норадреналіну.
У відео обговорюються особливості застосування різних фармакологічних препаратів, включаючи анксіолітики та антидепресанти, для лікування тривожних розладів. Лікар наголошує на необхідності консультації з фахівцем перед тривалим прийомом медикаментів, а також звертає увагу на важливість психотерапії, особливо когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), для ефективної боротьби з тривогою. Зазначено, що різні методи психотерапії можуть бути ефективними, а вибір методу залежить від довіри та взаєморозуміння між пацієнтом і терапевтом. Окремо розглядається питання, як допомогти дітям з тривожними розладами, використовуючи гру та інші інтерактивні методи.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.
Нервуватися в певних соціальних ситуаціях – цілком нормально. Наприклад, близька перспектива піти на побачення або зробити презентацію для аудиторії може спричинити відчуття тремтіння і страху. Але при соціальному тривожному розладі (СТР), який також називають соціальною фобією, повсякденні взаємодії зумовлюють значну тривогу, занепокоєння та збентеження, оскільки людина практично весь час боїться, що інші люди можуть оцінити її негативно або навіть засудити за щось.
Майндфулнес – це практика, яка передбачає збільшення усвідомлення поточного моменту шляхом зосередження на думках, почуттях і відчуттях. Інші назви цього методу – «медитація усвідомлення» або «медитація самоусвідомлення». Цей термін також може означати зосередження на одному завданні за раз, не відволікаючись на будь-які інші.