Тривожні емоції можуть спричиняти у людини стан, схожий на емоційну бурю, коли думки плутаються, емоції зашкалюють, людині важко зосередитися і хочеться робити імпульсивні дії. У такому разі може бути корисною вправа на «заземлення». Виконання вправи не потребує особливих умов, потрібно лише скористатися своєю уявою, розслабити тіло та розум та назвати й описати п’ять предметів, які ви бачите навколо себе.
Тривога може зумовлювати напруження м’язів, адже тіло людини реагує на небезпеку за допомогою дії та завчасно готується до цього. Вправа «Релаксація за Джейкобсоном» виконується сидячи або лежачи. Потрібно по черзі напружувати групи м’язів, а потім їх розслабляти, максимально зосереджуючись на відчуттях.
Коли ми відчуваємо тривогу, наше тіло реагує: активується мигдалеподібне тіло і запускається реакція «Бий або біжи». М’язи тіла напружуються, дихання стає частішим і поверхневим. У сучасному світі ми не завжди можемо реалізувати тривогу через дію, тому ми можемо застосувати інший метод розслаблення – «заспокійливе дихання».
Стрес позначається на фізичному стані людини, зумовлюючи головний біль, біль у спині, тремтіння рук, печію… Багатьом людям допомагає спосіб розслаблення у вигляді медитації «Сканування тіла», коли людина ніби радаром проходить від голови до ніг, звертаючи увагу на усі відчуття, які існують у тілі.
Бути учасником або свідком стресових подій надзвичайно травматично – людина перебуває у стані шоку й відчуває сильну загрозу. У момент, коли ви знаходитеся під впливом стресової події або навіть після її завершення, можна використати техніку розслаблення «Обійми метелика». Ця вправа призначена як для самозаспокоєння, так і для полегшення психологічного стану інших людей.
Тривалий інтенсивний стрес зумовлює неприємні відчуття в тілі, провокує тривожні думки та емоції. Вправа «Mindfulness» – це зосередження на діяльності, яку ви робите. Людина зосереджується на відчуттях, запахах, дотиках, звуках, смаку, тобто на процесі діяльності, відволікаючись від тяжких думок.
Люди, які пережили травмуючу подію, можуть мати нав’язливі спогади, які підвищують тривожність людини і вона постійно відчуває себе в небезпеці. Для того, щоб згадувати неприємні події з меншим рівнем тривоги, існує вправа «Безпечне місце».
Інколи тривога може виникати від подій, що відбуваються, а інколи – від думок. Люди, які пережили травматичний досвід, мають дуже інтенсивні й болючі спогади, тому намагаються їх уникати. Запобігти емоційному перевантаженню від таких думок може допомогти вправа «Внутрішній сейф».
Багато людей уникають деяких речей та ситуацій, бо вважають, що вони є небезпечними. Щоб побороти власні страхи, достатньо знайти перевірену інформацію про те, чи траплялося щось подібне з іншими людьми. Іноді може бути несподіванкою, що те, чого люди боялися роками, насправді не становить небезпеки.
Найголовнішою помилкою людини у боротьбі з тривогою та панічними атаками є прагнення уникнути тривоги взагалі. Тривожний розлад стає розладом тільки тоді, коли людина намагається уникати тривогу, тому найкращий спосіб під час панічної атаки розслабити тіло і розум – зачекати хвилин 10-15, коли вплив адреналіну на організм закінчиться, мозок звикне до ситуації, і паніка мине самостійно.
Тривога є однією з найпоширеніших проблем, з якими доводиться стикатися людству. Підвищена тривожність може бути спричинена низкою різноманітних факторів.
Когнітивно-поведінкова терапія – це одна з найпоширеніших і найкраще вивчених форм психотерапії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є поєднанням двох терапевтичних підходів, відомих як когнітивна терапія та поведінкова терапія.
Безпричинна тривога вночі – поширене явище, особливо серед людей, зосереджених на тривожних подіях дня або схильних до хвилювання через кожен шум у темряві.
Фобія – це непереборний і виснажливий страх перед предметом, місцем, ситуацією, почуттям або твариною/живою істотою. Фобії, на відміну від страхів, більше виражені. Вони розвиваються, коли людина має перебільшене або нереалістичне відчуття небезпеки щодо ситуації чи об’єкта.
Панічна атака – це короткий епізод сильної тривоги, який спричиняє фізичне відчуття страху. У такі моменти у людини може виникати прискорене серцебиття, задишка, запаморочення, тремтіння та м’язове напруження.