Людина може бути незадоволена своїми успіхами, своєю зовнішністю або чимось іншим. Якщо людина ставиться до цього критично, це не заважає їй у повсякденному житті. Але коли людина дуже переймається тим, що в неї відбувається в житті, вона може вже формувати те саме тривожне реагування. Докладніше дивіться у відео.
Здебільшого розвиток тривожного розладу ініціюється ще змалечку. Тобто, коли дитина виховувалася у родині, де вона відчувала невпевненість, де вона вже була в тривозі, дитячі травми можуть потім бути певним підґрунтям для розвитку тривожного розладу.
Якщо говорити про прояви тривоги, вони можуть бути, з одного боку, психічними, а з іншого – соматичними. Про соматичні прояви ми всі дуже добре знаємо: серце вистрибує, шкіра піднімається дибки. А щодо психічних симптомів тривоги, то це і є відчуття неспокою, як кажуть, «страх страху», який не дає жити. Докладніше – у відео.
Тривожні розлади бувають різними. Якщо поділити їх на дві частини, то одна частина тривожних розладів – це напади тривоги, а інша – це постійна тривога. Але важливо знати, що, незалежно від того, який саме спостерігається тривожний розлад, все-таки, лікується саме феномен тривоги.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.