Існує декілька типів тривожності: особистісна та реактивна. Особистісна тривожність – це ознака характеру людини. Вона мало змінюється протягом життя. Реактивна – це реакція людини на певну ситуацію. Техніками релаксації можна впливати лише на одну з них. Яку? Дізнайтесь у відео.
Якщо людина постійно заїдає стрес, перш за все, треба шукати причину. Якщо немає об’єктивних соматичних причин, тобто, розладів з боку організму, слід шукати причини у психічному стані. Детальніше про це дізнайтесь у відео.
Якщо людина відчуває постійну тривогу, пов’язану, на її думку, з роботою, що не змінюється при зміні роботи, ми можемо говорити, що ця тривожність є безпідставною. Тобто, людина має тривожний розлад певного ґенезу, певного ступеня. Що робити в такому випадку? Дізнайтесь у відео.
16-17% жінок у передпологовому або у ранньому післяпологовому періоді відчувають підвищену тривожність, зумовлену негативними думками щодо характеру життя у післяпологовому періоді, думками щодо майбутнього стану дитини та материнства в цілому. Чи можна такий стан вважати тривожним розладом? Поговоримо про це у відео.
Якщо людина постійно підозрює у себе різні захворювання, це не є одразу тривожний розлад. З іншого боку, людина може підозрювати або шукати у себе ті захворювання, яких насправді у неї нема. Це може бути зумовлено акцентуацією характеру людини, особистісними змінами, або бути ознакою тривожного розладу. Як розібратися людині у своєму стані? Поговоримо про це у відео.
Загалом тривожність є нормальною для людини, і характеризується підвищеним напруженням або очікуванням внаслідок певної ситуації. Але тривожний розлад – це патологічний стан.
Якщо людина відчуває постійні думки про те, що щось погане може статися з її близькими, ми можемо розглядати цей стан як тривожний. До кого звернутися людині, яка страждає від таких думок? Розповідаємо про це у відео.
Якщо часто виникає занепокоєння без причини, можна думати про варіант тривожного розладу. Звичайно, це залежить від того, як довго страждає людина на ці симптоми. До кого звернутися за консультацією в такому випадку? Відповідь дізнайтесь у відео.
Для того, щоб запобігти рецидиву тривожного розладу, треба радіти життю. Бо коли життя наповнене, то тривожному розладу в ньому немає місця. Якщо людина займається улюбленою справою, якщо вона виробила адаптивні стратегії копінгу, тобто подолання якихось ситуацій, якщо в неї здоровий спосіб життя, вона дійсно не прийде до рецидиву. Детальніше - у відео.
Соціальний тривожний розлад є одним із трьох найрозповсюдженіших тривожних розладів. Він буває із спадковим компонентом та без спадкового компоненту. При лікуванні соціального тривожного розладу важливим є поєднання немедикаментозних та медикаментозних методів терапії. Адже навіть якщо пігулками зменшити тривогу, навіть до її умовно повної відсутності, але людина вже звикла реагувати збільшенням тривоги на будь-які соціальні ситуації, то соціально-тривожний розлад все рівно залишиться з нею пожиттєво. Детальніше - у відео.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.