Коли йдеться про тривожний розлад, лікар дуже чітко відслідковує критерії, чи відповідає цей стан тривожному розладу. Йдеться про вираженість тривоги, її тривалість, про те, наскільки вона впливає на життя людини, і взагалі, скільки (місяць, півроку, рік) цей стан триває. Докладніше говоримо про це у відео.
У період пандемії COVID-19 дуже часто виникають питання щодо зв’язку задишки, задухи і тривоги. Якраз ці стани дуже тісно пов’язані, про це треба пам’ятати, тому що відчуття тривоги може спровокувати появу і збільшення задухи, і навпаки, сама по собі задуха обов’язково буде збільшувати тривогу. Детальніше про це – у відео.
Панічна атака серед тривожних розладів – насправді найболісніший для пацієнта стан, тому що людина не розуміє, що з нею відбувається, вона дійсно боїться вмерти в цей момент. Давайте спробуємо розібратися з цим у відео.
Тривога і депресія дуже часто йдуть поруч. Але тривога – завжди трохи попереду. Ми тривожимося щодо того, що буде далі, чого нам очікувати. А депресія завжди спрямована назад. Щось було у нашому житті, не таке, як нам би хотілося, і саме тому зараз виникає зниження настрою. Тобто, при тривозі немає зниження настрою. Депресія ж має зовсім інші симптоми.
Люди дуже часто говорять «нервові тики». Чи є вони тривожними розладами? Насправді тики і тривожні розлади – це не одне і те ж. Поговоримо про це докладніше у відео.
Існують окремі розлади, які не належать до тривожних розладів, але належать до цієї ж групи. Це так звана соматоформна дисфункція. Проте коли температура піднімається до 38° і вище, варто думати про інфекційне захворювання або гострий запальний процес. Докладніше про це – у відео.
Людина може бути незадоволена своїми успіхами, своєю зовнішністю або чимось іншим. Якщо людина ставиться до цього критично, це не заважає їй у повсякденному житті. Але коли людина дуже переймається тим, що в неї відбувається в житті, вона може вже формувати те саме тривожне реагування. Докладніше дивіться у відео.
Здебільшого розвиток тривожного розладу ініціюється ще змалечку. Тобто, коли дитина виховувалася у родині, де вона відчувала невпевненість, де вона вже була в тривозі, дитячі травми можуть потім бути певним підґрунтям для розвитку тривожного розладу.
Якщо говорити про прояви тривоги, вони можуть бути, з одного боку, психічними, а з іншого – соматичними. Про соматичні прояви ми всі дуже добре знаємо: серце вистрибує, шкіра піднімається дибки. А щодо психічних симптомів тривоги, то це і є відчуття неспокою, як кажуть, «страх страху», який не дає жити. Докладніше – у відео.
Тривога є однією з найпоширеніших проблем, з якими доводиться стикатися людству. Підвищена тривожність може бути спричинена низкою різноманітних факторів.
Когнітивно-поведінкова терапія – це одна з найпоширеніших і найкраще вивчених форм психотерапії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є поєднанням двох терапевтичних підходів, відомих як когнітивна терапія та поведінкова терапія.
Безпричинна тривога вночі – поширене явище, особливо серед людей, зосереджених на тривожних подіях дня або схильних до хвилювання через кожен шум у темряві.
Фобія – це непереборний і виснажливий страх перед предметом, місцем, ситуацією, почуттям або твариною/живою істотою. Фобії, на відміну від страхів, більше виражені. Вони розвиваються, коли людина має перебільшене або нереалістичне відчуття небезпеки щодо ситуації чи об’єкта.
Панічна атака – це короткий епізод сильної тривоги, який спричиняє фізичне відчуття страху. У такі моменти у людини може виникати прискорене серцебиття, задишка, запаморочення, тремтіння та м’язове напруження.