У період пандемії COVID-19 дуже часто виникають питання щодо зв’язку задишки, задухи і тривоги. Якраз ці стани дуже тісно пов’язані, про це треба пам’ятати, тому що відчуття тривоги може спровокувати появу і збільшення задухи, і навпаки, сама по собі задуха обов’язково буде збільшувати тривогу. Детальніше про це – у відео.
Панічна атака серед тривожних розладів – насправді найболісніший для пацієнта стан, тому що людина не розуміє, що з нею відбувається, вона дійсно боїться вмерти в цей момент. Давайте спробуємо розібратися з цим у відео.
Тривога і депресія дуже часто йдуть поруч. Але тривога – завжди трохи попереду. Ми тривожимося щодо того, що буде далі, чого нам очікувати. А депресія завжди спрямована назад. Щось було у нашому житті, не таке, як нам би хотілося, і саме тому зараз виникає зниження настрою. Тобто, при тривозі немає зниження настрою. Депресія ж має зовсім інші симптоми.
Люди дуже часто говорять «нервові тики». Чи є вони тривожними розладами? Насправді тики і тривожні розлади – це не одне і те ж. Поговоримо про це докладніше у відео.
Існують окремі розлади, які не належать до тривожних розладів, але належать до цієї ж групи. Це так звана соматоформна дисфункція. Проте коли температура піднімається до 38° і вище, варто думати про інфекційне захворювання або гострий запальний процес. Докладніше про це – у відео.
Людина може бути незадоволена своїми успіхами, своєю зовнішністю або чимось іншим. Якщо людина ставиться до цього критично, це не заважає їй у повсякденному житті. Але коли людина дуже переймається тим, що в неї відбувається в житті, вона може вже формувати те саме тривожне реагування. Докладніше дивіться у відео.
Здебільшого розвиток тривожного розладу ініціюється ще змалечку. Тобто, коли дитина виховувалася у родині, де вона відчувала невпевненість, де вона вже була в тривозі, дитячі травми можуть потім бути певним підґрунтям для розвитку тривожного розладу.
Якщо говорити про прояви тривоги, вони можуть бути, з одного боку, психічними, а з іншого – соматичними. Про соматичні прояви ми всі дуже добре знаємо: серце вистрибує, шкіра піднімається дибки. А щодо психічних симптомів тривоги, то це і є відчуття неспокою, як кажуть, «страх страху», який не дає жити. Докладніше – у відео.
Тривожні розлади бувають різними. Якщо поділити їх на дві частини, то одна частина тривожних розладів – це напади тривоги, а інша – це постійна тривога. Але важливо знати, що, незалежно від того, який саме спостерігається тривожний розлад, все-таки, лікується саме феномен тривоги.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.
Нервуватися в певних соціальних ситуаціях – цілком нормально. Наприклад, близька перспектива піти на побачення або зробити презентацію для аудиторії може спричинити відчуття тремтіння і страху. Але при соціальному тривожному розладі (СТР), який також називають соціальною фобією, повсякденні взаємодії зумовлюють значну тривогу, занепокоєння та збентеження, оскільки людина практично весь час боїться, що інші люди можуть оцінити її негативно або навіть засудити за щось.
Майндфулнес – це практика, яка передбачає збільшення усвідомлення поточного моменту шляхом зосередження на думках, почуттях і відчуттях. Інші назви цього методу – «медитація усвідомлення» або «медитація самоусвідомлення». Цей термін також може означати зосередження на одному завданні за раз, не відволікаючись на будь-які інші.