Як подолати м’язове напруження при стресі: вправа «Релаксація за Джейкобсоном»
Як подолати м’язове напруження при стресі: вправа «Релаксація за Джейкобсоном»
facebook
fb messenger
Тривога може зумовлювати напруження м’язів, адже тіло людини реагує на небезпеку за допомогою дії та завчасно готується до цього. Вправа «Релаксація за Джейкобсоном» виконується сидячи або лежачи. Потрібно по черзі напружувати групи м’язів, а потім їх розслабляти, максимально зосереджуючись на відчуттях. Регулярне виконання даної вправи зменшує фонову тривожність та готує організм до стресових подій. Крім цього, вправу рекомендують виконувати при безсонні. Проте, якщо безсоння триває довго, а рівень тривожності залишається високим, варто звернутися до лікаря для отримання спеціалізованої допомоги, знайти якого ви зможете на мапі проєкту «МОЗОК». Спеціаліст після встановлення діагнозу ознайомить вас із методиками розслаблення, покаже вправи для зняття тривожності та призначить ліки.
Коментує психолог ГО «Десяте квітня», психотерапевт, співзасновник Української психоонкологічної асоціації Покалюхін Антон Юрійович.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Дослідження, проведені протягом останніх 10-15 років, виявили тісний зв’язок між високим рівнем емпатії та тривожністю. Встановлюючи межі та ставлячи пріоритетом власне самопочуття, люди можуть навчитися піклуватися про інших, не викликаючи у себе виснажливого хвилювання.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.