Тривога, як і страх, – це нормальні біологічні емоції, які дозволили нам вижити на цій планеті. Реакція «бий або біжи», яку зумовлюють страх і тривога, у сучасному світі не підтримується людьми. І адреналін, який надходить до м’язів, виснажує кору мозку, адже м’язи не починають працювати. Виснаження кори мозку призводить до невротизації, зниження пам’яті та працездатності. Через виснаження кори мозку гіпоталамус, який відповідає за забезпечення фізіологічних функцій, перестає контролюватися корою і починаються вегетативні зриви, панічні атаки. Тому тривога, коли вона стає патологічною, потребує корекції, оскільки проявляється з боку серцево-судинної, сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, і є, по суті, соматизацією емоційного розладу. У таких випадках допомогти людині заспокоїти тривогу може лише кваліфікований фахівець.
Коментує лікар-невропатолог, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2 НМУ ім. О. О. Богомольця, д.мед.н. Сова Сергій Геннадійович.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.
Нервуватися в певних соціальних ситуаціях – цілком нормально. Наприклад, близька перспектива піти на побачення або зробити презентацію для аудиторії може спричинити відчуття тремтіння і страху. Але при соціальному тривожному розладі (СТР), який також називають соціальною фобією, повсякденні взаємодії зумовлюють значну тривогу, занепокоєння та збентеження, оскільки людина практично весь час боїться, що інші люди можуть оцінити її негативно або навіть засудити за щось.
Майндфулнес – це практика, яка передбачає збільшення усвідомлення поточного моменту шляхом зосередження на думках, почуттях і відчуттях. Інші назви цього методу – «медитація усвідомлення» або «медитація самоусвідомлення». Цей термін також може означати зосередження на одному завданні за раз, не відволікаючись на будь-які інші.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.
Нервуватися в певних соціальних ситуаціях – цілком нормально. Наприклад, близька перспектива піти на побачення або зробити презентацію для аудиторії може спричинити відчуття тремтіння і страху. Але при соціальному тривожному розладі (СТР), який також називають соціальною фобією, повсякденні взаємодії зумовлюють значну тривогу, занепокоєння та збентеження, оскільки людина практично весь час боїться, що інші люди можуть оцінити її негативно або навіть засудити за щось.
Майндфулнес – це практика, яка передбачає збільшення усвідомлення поточного моменту шляхом зосередження на думках, почуттях і відчуттях. Інші назви цього методу – «медитація усвідомлення» або «медитація самоусвідомлення». Цей термін також може означати зосередження на одному завданні за раз, не відволікаючись на будь-які інші.
Селективний або вибірковий мутизм — це тривожний розлад, при якому людина (зазвичай дитина) не може говорити в певних соціальних ситуаціях, наприклад, з однокласниками в школі або з родичами, яких вона бачить не дуже часто.