Сезонна депресія, також відома як осіння депресія або сезонний афективний розлад (САР), – це розлад настрою, який виникає щороку приблизно в один і той же час. Зазвичай захворювання починається восени або взимку і закінчується навесні або на початку літа. Ці зміни настрою можуть вплинути на почуття, думки та дії людини.
Депресія – це психічний розлад, що спричиняє серйозні симптоми, які впливають на те, як людина почувається, думає та виконує повсякденні дії (працює, спить та їсть). Деякі випадки депресії є тяжчими, з інтенсивнішими симптомами, які можуть включати значну втрату апетиту та ваги, проблеми зі сном і часті думки про смерть або самогубство. Така депресія може бути паралізуючою. Людина починає прагнути до самоізоляції, їй стає важко вставати з ліжка вранці або виходити з дому.
Мелатонін виконує багато функцій в організмі, але, в основному, він відомий тим, що підтримує циркадні ритми. Циркадний ритм – це «внутрішній годинник» організму людини. Цей гормон повідомляє організму, коли час спати, а коли – прокидатися.
Для більшості людей розмова (навіть з лікарем) про їхній психічний розлад може стати важким випробуванням через певні упередження, які існують у суспільстві щодо цих хвороб.
Діагностування такого тяжкого захворювання як клінічна депресія потребує комплексного підходу, в першу чергу, тому що причини виникнення депресії різні й можуть включати спадкову схильність, перенесену психологічну травму, постійний стрес і навіть соматичні захворювання (наведений перелік причин, на жаль, неповний).
Протягом багатьох десятиліть «золотим стандартом» лікування депресивних розладів вважалося поєднання медикаментозної терапії (препаратів з різних груп антидепресантів та деяких інших лікарських засобів) і психотерапії, тобто застосування словесного впливу на психіку людини, що страждає на психічний розлад (у даному випадку – на депресію) з терапевтичною метою.
Дані деяких досліджень стану й функціонування нервової системи, а також радіологічні дані про причетність судинних захворювань до розвитку деяких типів депресії у літніх людей стали основою опису судинної депресії, вікового розладу настрою. Клінічні й рентгенологічні прояви та часте поєднання з когнітивними розладами відрізняють її від інших типів депресії.
Симптоми депресії, які відчувають хворі люди, включають втрату надії, відсутність мотивації та значне зниження активності у повсякденній діяльності. Кожен переживає депресію по-різному, і деякі люди можуть не відчувати того, про що повідомляють інші.
Депресію зазвичай лікують за допомогою лікарських засобів, психотерапії або їхнього поєднання, і найчастіше після такого лікування симптоми депресивного розладу зникають. Проте іноді симптоми хвороби після типового лікування спостерігаються й далі. У таких випадках лікарі вважають, що у пацієнта є «резистентна депресія» (РД), або «терапевтично резистентна депресія» (ТРД).
Депресія (інші назви – «великий депресивний розлад», «клінічна депресія») – це розлад настрою із групою симптомів, зокрема постійним смутком та/або відсутністю інтересу до життя.
