Понад 300 мільйонів людей у всьому світі страждають від депресії: одного з найпоширеніших психічних розладів, що не рідко призводить до інвалідизації. Депресія відрізняється від звичайних змін настрою і короткочасних емоційних реакцій на проблеми в повсякденному житті, і вважається серйозним порушенням здоров'я. Також слід зазначити, що почастішали випадки розвитку депресії у підлітків, а також молодих людей у віці від 18 до 25 років, що значно погіршує рівень їх благополуччя протягом усього життя.
Онкологічні захворювання називають хворобою ХХІ століття. Такий діагноз, як правило, сприймається як вирок і тому є найсильнішим стресом. Дізнавшись про діагноз, людина відчуває весь спектр негативних переживань: страх, розгубленість, гнів, розчарування, безпорадність, образу і навіть почуття провини. Це може стати причиною психологічних, духовних і емоційних проблем і істотно знизити ефективність лікування.
Відчуття смутку або депресія після інфаркту - явище досить звичайне. Ці емоції можуть бути викликані страхом перед невідомістю, а також нездатністю виконувати прості завдання в колишньому режимі.
Будь-які зміни настрою в бік негативних емоцій багато хто звик пов'язувати з «депресією», що далеко не завжди вірно. Але оскільки діагноз вже готовий, значить, потрібно терміново лікуватися.
У наші дні депресія як психічний розлад є дуже поширеним захворюванням: за прогнозами експертів зі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у найближчі 1-2 роки клінічна депресія стане однією з основних причин тимчасової втрати працездатності населенням планети, поступаючись за цим показником лише захворюванним серця і судин.
На сьогодні двома основними напрямками лікування клінічної депресії є психотерапія і медикаментозна терапія (прийом антидепресантів): цей підхід полегшує симптоми більшості людей з депресією. У деяких випадках (наприклад, при суїцидальних схильностях) може знадобитися перебування в лікувальному закладі.
Перед вибором стратегії лікування депресії та призначенням відповідних препаратів і супутніх терапевтичних методик лікар повинен провести ретельну оцінку стану пацієнта. Дуже важливо точно встановити не лише діагноз клінічної депресії, або великого депресивного розладу, але також визначити форму (тип) і причину захворювання.
Депресивний розлад відноситься до психічних захворювань, які найчастіше діагностуються. У західних індустріальних країнах щонайменше кожна десята людина страждає від депресії хоча б один раз протягом свого життя.
У сучасній психіатрії під післяпологовою депресією мається на увазі форма гострої депресії, яка розвивається у жінок після народження дитини. У разі розвитку цього захворювання у молодої матері спостерігаються значні й стійкі зміни в психоемоційній сфері з переважанням переживань негативного характеру.
