Один з основних клінічних симптомів депресії - а ми виходимо з того, що депресія є серйозним захворюванням - є безсоння. Вона стоїть в тому ж ряду, як і фізична слабкість, як порушення концентрації уваги і так далі.
Один з основних клінічних симптомів депресії - а ми виходимо з того, що депресія є серйозним захворюванням - є безсоння. Воно стоїть в тому ж ряду, як і фізична слабкість, як порушення концентрації уваги і так далі.
Неконтрольований прийом, коли люди працюють з своїм тілом, хочуть швидко наростити масу тіла – як правило, призводить до гормональних змін в організмі. Тобто не самі препарати, а інші явища. Вживання препаратів призводить до того, що з’являються емоційні проблеми, через зміну ендокринних функцій.
Є препарати, які часто і правильно призначають лікарі не психіатри, а лікарі загальної практики, сімейні лікарі, гастроентерологи, гінекологи, коли вони «працюють» із запаленнями, ендокринними порушеннями. Препарати правильно призначені, але їх тривалий прийом на фоні соматичного захворювання може викликати психічний розлад у вигляді антидепресивних проявів.
Для депресії є гормональна основа і гормональні піки попадають: на підлітковий вік, коли йде гормональне становлення дівчинки. Другий – на післяпологовий період. Це гормональна буря, коли гормони стають на свою норму і є проблема «пролактинова». І третій великий період клімактерію, коли йде згасання певних функцій, гормональне згасання і проявляються емоційні розлади, в тому числі, депресія.
Якщо пацієнтка знаходиться в депресивному розладі після пологів, є розлад, психічний розлад, залишити її один на один з проблемою – це велика небезпека для її здоров’я, та інколи і здоров’я дитини. Тому антидепресанти призначаються.
Всі! Сама жінка, яка перестала відчувати радість життя, радість народження, щастя від власної дитини. Її рідні, які навідують, які сидять біля неї і запитують: «Що з тобою?». І лікарі, які під час оглядів, оглядають жінок не лише з позиції свого фаху, але звертають увагу, що їм говорять, яким голосом, що відповідають, який темп мови…
Якщо лікар не психіатр, будь-якої спеціальності, в тому числі і сімейний лікар не бачить ефекту протягом 2-4 тижнів від призначеного антидепресанту, то це є привід для того, щоб нормально проконсультуватися у лікаря-психіатра і дальше вести свого пацієнта, але вже з думкою і призначенням лікаря-психіатра.
Лікар дерматолог, який побачив «своє» захворювання, тобто кваліфіковане його фахом, який лікує і бачить, що це хронічне захворювання відноситься до лікарів-інтерністів (не психіатрів), та може застосовувати скринінговий інструмент по виявленню депресивних проявів, провести клінічну бесіду і прийняти таке рішення, в зв’язку з депресивним синдромом, що є додатком до емоційного розладу, та добавити до терапії антидепресант. Тим більше, що він користується стандартами і настановами, що повністю пояснює як треба діяти з тим чи іншим пацієнтом.
Там де є хронічне захворювання будь-якого ґенезу, тут важливо само слово «хронічне» захворювання, рівень депресії починає різко зростати. Ці пацієнти дуже сильно переживають! По-перше – це зовнішність. По-друге – це страждання, фізіологічні страждання: зуд, пухирі і т.д.
Глобальна пандемія коронавирусної інфекції COVID-19 стала одним з найбільш серйозних випробувань для всього людства за останні 100 років. За своїми масштабами і небезпекою для здоров'я населення вона порівнянна з пандемією «іспанського» грипу 1918-1920 років, який був викликаний вірусом грипу серотипу H1N1.
Занепокоєння процвітає на невпевненості і невизначеності.
У міру поширення коронавирусу, не отримуючи вичерпної інформації з джерел, що заслуговують на довіру і не маючи впевненості в адекватних діях держави щодо захисту своїх громадян і подолання кризи в умовах пандемії, люди починають відчувати уразливість і страх.