Фізичні зміни в мозку при депресії

Депресія може корелювати з певними змінами в мозку, включаючи зменшення кількості сірої речовини, порушення роботи нейромедіаторів та запалення. Люди з депресією також можуть мати проблеми з пам'яттю.

Зміст

• Про основні види впливу депресії на мозок
• Вплив депресії на пам’ять є неминучим
• Чи можна корегувати зміни в мозку, пов'язані з депресією?
• Про необхідність медичної допомоги при депресії
• Висновки

Депресія – це розлад настрою, який, наприклад, у Сполучених Штатах уражає щонайменше 17 мільйонів дорослих. Симптоми включають постійний смуток і втрату інтересу до повсякденних справ. У деяких людей депресія також може призвести до суїцидальних думок.

І лікарям-психіатрам, і пацієнтам, які страждають на депресію, вкрай важливо зрозуміти зв'язок між депресією і мозком, зокрема як депресія може впливати на мозок, чи зворотними є ці зміни та коли слід звернутися до лікаря.

Про основні види впливу депресії на мозок

Точаться певні дискусії щодо того, які ділянки мозку уражаються при депресії та як сильно. З'являється все більше доказів того, що у людей з депресією зменшуються кілька відділів мозку. Депресія спричиняє зміни в мозку, які можуть впливати на щоденне функціонування та настрій, зокрема:

• Об’єм мозку. Згідно з американським дослідженням 2018 року, існує кореляція між великим депресивним розладом та зменшенням об’єму сірої речовини, яка утворює зовнішній шар мозку.
• Нейромедіатори. Нейромедіатори – це хімічні речовини, які дозволяють передавати сигнали між клітинами мозку та нервової системи. У статті 2018 року йдеться про те, що нейромедіатори серотонін, норадреналін і дофамін поводяться аномально у людей з депресією.
• Запалення. У людей з депресією рівень білка-транслокатора може бути вищим за середній, що вказує на запалення мозку.

Церебральна нейропластичність є центральною віссю ремісії великого депресивного розладу та фундаментальним механізмом, за допомогою якого нейрони захищаються від стресу. Функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової (ГГН) системи вимагає змін щільності глюкокортикоїдного балансу. А дисфункція цієї системи затримує синаптичну передачу в гіпокампі.

Жорстоке поводження з дітьми, навмисне і постійне нехтування думками інших є факторами ризику розвитку депресії. Деякі епігенетичні зміни, такі як метилювання ДНК, можуть зберігатися в дорослому віці та зумовлювати схильність до стресу. Це корелює з активністю ГГН осі. При депресії спостерігається гіперактивність у мигдалині, поперечносмугастому ядрі, лімбічній та підкірковій ділянках.

Не тільки антидепресанти, а й психотерапія може змінювати функціонування мозку. Нейрони здатні змінювати силу щодо ефективності синаптичної передачі. На нейробіологічному рівні ми говоримо про ремоделювання взаємозв'язку, а на психологічному – про активну волю. Префронтальна кора виконує мультимодальну функцію, зосереджену на зв'язку між сенсорно-моторною інформацією та мотиваційно-афективною. При великій депресії спостерігається дисфункція префронтальної кори, що підтверджується румінаціями (тобто процесами багаторазового думання чи «пережовування» думок, ідей або проблем, зазвичай без вирішення або прогресу), негативним когнітивним процесом і негативним сприйняттям майбутнього, а також порушеннями концентрації, стабільності та вибірковості уваги.

Вплив депресії на пам’ять є неминучим

В іншій статті 2018 року припускається, що депресія, хронічний стрес та певні зміни в мозку, такі як зменшення об'єму гіпокампу, можуть впливати на пам'ять. Відзначаються зокрема:

• труднощі зі згадуванням позитивних подій;
• схильність згадувати негативні події;
• зменшення здатності відтворювати спогади всіх видів.

Однак ці припущення потребують подальших досліджень.

Чи можна корегувати зміни в мозку, пов'язані з депресією?

Можна сказати, що так. Проте – лише частково… Згідно з даними Національного інституту психічного здоров'я США (NIMH), депресія може виникати через екологічні, психологічні, генетичні та біологічні фактори. Лікування депресії може бути спрямоване на мозок і мати на меті повернути назад деякі зміни, описані вище. Наприклад, антидепресанти змінюють те, як мозок використовує або виробляє певні хімічні речовини, що впливають на настрій людини.

Деякі з класів / груп антидепресантів:

• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС);
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗСіН);
• інгібітори зворотного захоплення норадреналіну-дофаміну (ІЗЗНД).

Американські дослідники з NIMH виділяють антидепресанти як поширений метод лікування депресії, який можна використовувати як у монотерапії, так і разом з іншими варіантами лікування.

Вчені не впевнені, що виникає спочатку – депресія чи запалення мозку. Проте підтверджено, що люди, які перенесли великий депресивний епізод, мають вищий рівень білків-транслокаторів, хімічних речовин, пов'язаних із запаленням мозку. Дослідження підтверджують, що цих білків ще більше у людей, які страждають на нелікований великий депресивний розлад протягом 10 років та довше.

Неконтрольоване запалення мозку може:

• пошкоджувати або вбивати клітини мозку;
• перешкоджати росту нових клітин у мозку;
• спричиняти проблеми з мисленням;
• зумовлювати прискорення старіння мозку.

Про необхідність медичної допомоги при депресії

Якщо людина вважає, що у неї – депресія, вчені з NIMH радять звернутися до лікаря-психіатра. Для офіційного встановлення діагнозу симптоми зазвичай повинні тривати щонайменше два тижні та можуть включати:

• постійне відчуття смутку, тривоги або порожнечі;
• відчуття безнадії;
• песимізм;
• дратівливість або розчарування;
• неспокій;
• відчуття провини, власної нікчемності або безпорадності;
• зниження інтересу до колись приємної діяльності (хобі);
• труднощі із засинанням або підтриманням сну;
• постійну втому;
• проблеми з концентрацією уваги, пам'яттю або прийняттям рішень;
• зміни апетиту, які можуть впливати на вагу.

Отже, однозначної відповіді на питання «Чи можна корегувати зміни в мозку, пов'язані з депресією?» наразі немає. Тривала депресія, ймовірно, спричиняє зміни в мозку, особливо в гіпокампі. Але дослідники також виявили зменшений об'єм сірої речовини у людей з діагнозом довічного великого депресивного розладу, які не мали депресії протягом багатьох років. Можливо, саме тому депресію так важко лікувати.

Іноді людина з депресією може мати думки про смерть або самогубство. У таких випадках слід негайно звернутися по медичну допомогу. Сучасні методи лікування депресії можуть допомогти вилікувати або запобігти деяким змінам у мозку, проте щодо цього потрібні додаткові дослідження.

Дуже важливо звернутися по медичну допомогу якомога раніше, адже повторювані епізоди депресії з часом все більше пошкоджують головний мозок. Ранній початок лікування може допомогти уникнути або полегшити перебіг деяких із таких небезпечних змін.

Висновки

Депресія – це розлад настрою, який може спричиняти смуток, зниження рівня енергії та суїцидальні думки. Дослідження підтверджують, що депресія зумовлює зміни в деяких ділянках мозку, зокрема збільшення запалення мозку, дисфункцію нейромедіаторів і зменшення обсягу сірої речовини. Людям з депресією може бути важко відтворювати спогади, особливо позитивні.

Лікування депресії може бути спрямоване на збільшення вироблення хімічних речовин, таких як серотонін і дофамін, або на зміну способу мислення.

Джерела:

https://www.webmd.com/depression/depression-physical-effects-brain

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7864313/

https://www.medicalnewstoday.com/articles/howd-does-depression-affect-the-brain

https://www.healthline.com/health/depression-physical-effects-on-the-brain