Що потрібно знати про депресію
пацієнтам та фахівцям
Вивчення зв’язку між клінічною депресією та подальшим ризиком виникнення деменції було складним завданням для дослідників з різних країн. Проте вони успішно довели, що наявність депресії у різному віці є чинником, який збільшує ймовірність розвитку різних форм деменції у людей похилого віку.
Зміст
Наразі вчені з Китайської Народної Республіки завершили фундаментальне дослідження, результати якого свідчать про можливість зниження виникнення старечого слабоумства у людей з депресією. Для цього слід починати лікувати депресивний розлад якомога швидше, незалежно від віку пацієнта.
Завдання китайських дослідників з університету Фудань у місті Шанхай ускладнювалося тим, що зв’язок між депресією та деменцією є багатогранним і обопільним. Проте, група вчених із двох дослідницьких центрів цього університету під керівництвом професора Цзинь Тай Юй отримала беззаперечні докази того, що ефективне лікування депресії значно зменшує ризик розвитку деменції у похилому і старечому віці як у чоловіків, так і у жінок.
Починаючи свою роботу, дослідники з КНР виходили з того, що депресія є доведеним фактором ризику розвитку деменції. Лише в останні два-три роки була опублікована низка наукових робіт, автори яких незалежно довели існування такого зв’язку.
Так, дослідження 2020 року, проведене у Швеції, порівнювало ризик розвитку деменції у декількох тисяч людей з депресією та без неї. Дослідження засвідчило, що люди з діагнозом «Депресія» мають більший ризик розвитку деменції.
Ризик розвитку деменції був найвищим у перший рік після діагностування депресії. Після цього ризик швидко зменшувався з часом. Однак він все ще був підвищений більше ніж через 20 років після встановлення діагнозу депресії.
Інше дослідження 2020 року виявило, що депресія у людей віком від 45 до 64 років також пов’язана з вищим ризиком розвитку деменції.
Крім того, вчені, які брали участь у дослідженні 2019 року, також виявили зв’язок між депресією та деменцією. Це дослідження включало 11 472 літніх людей по всій Латинській Америці, 26 відсотків з яких мали депресію або симптоми депресії.
Було виявлено, що в цій групі як діагностована депресія, так і симптоми депресії були пов’язані з підвищеним ризиком розвитку деменції. Але це дослідження не враховувало той факт, що депресія, у свою чергу, також може бути симптомом деменції.
Ще одне дослідження, проведене у 2021 році, використовувало статистичне моделювання для вивчення впливу симптомів депресії на когнітивні функції в чотирьох групах людей віком від 20 до 89 років. Метою цього дослідження було знайти зв’язок між симптомами депресії на різних етапах життя та когнітивними порушеннями.
Дослідники виявили, що посилення симптомів депресії у ранньому дорослому віці (від 20 до 49 років), а також у більш пізньому віці (70-89 років), було пов’язане з когнітивними порушеннями в пізньому віці та швидшим темпом зниження когнітивних функцій.
Наслідки деменції можуть мати великий вплив на настрій та емоції людини, коли вона намагається впоратися зі своїми когнітивними змінами. Це означає, що депресія іноді може проявлятися як симптом деменції.
Показово, що депресія як симптом деменції – не рідкість. В огляді за 2015 рік зазначено, що до 40 відсотків людей з деменцією можуть відчувати депресію.
Багато симптомів деменції також збігаються із симптомами депресії, зокрема:
Через значний збіг симптомів депресію може бути важко діагностувати у людей з деменцією.
Дослідження, яке провели вчені з університету Фудань, надає докази того, що своєчасне лікування депресії може знизити ризик розвитку деменції у певних груп пацієнтів. Результати цієї наукової розвідки були опубліковані у журналі Biological Psychiatry у вересні поточного року.
Китайські вчені використовували дані, зібрані Біобанком Великобританії у когорті, що нараховувала понад 500 000 учасників. Учені з університету Фудань використали дані понад 350 000 учасників, у тому числі 46 280 учасників з депресією. Під час дослідження було встановлено, що у 725 пацієнтів з депресією розвинулася деменція.
Попередні дослідження, які вивчали, чи можуть такі методи лікування депресії як фармакотерапія та психотерапія знизити ризик розвитку деменції, давали неоднозначні результати, залишаючи це питання невирішеним. «Схоже, що люди похилого віку з часом відчувають різні форми депресії», – коментує професор Цзинь Тай Юй. «Отже, індивідуальна варіабельність симптомів депресії може бути причиною різного ризику розвитку деменції, а також призводити до неоднорідної ефективності лікування депресії щодо профілактики деменції».
Щоб усунути цю неоднорідність, дослідники з Китаю класифікували учасників за одним із чотирьох типів перебігу депресії: прогресуючий перебіг, при якому легкі початкові симптоми постійно посилюються; затихаючий перебіг, який починається із симптомів середньої або великої тяжкості, які, проте, згодом зменшуються; хронічно тяжкий перебіг тривалих тяжких депресивних симптомів; і, нарешті, хронічно слабкий перебіг, коли симптоми депресії легкого або помірного ступеня зберігаються постійно.
Як і очікувалося, дослідження засвідчило, що депресія значно підвищує ризик розвитку деменції – на 51%, порівняно з учасниками без депресії. Однак, ступінь ризику залежав від перебігу депресії; ті учасники, у яких депресія прогресувала або була хронічно тяжкою або хронічно слабкою, були уразливішими до деменції, тоді як ті пацієнти, у яких симптоми депресії зменшувалися, не мали вищого ризику, у порівнянні з учасниками без депресії.
Китайські дослідники найбільше хотіли знати, чи можна зменшити підвищений ризик розвитку деменції шляхом лікування депресії.
Вони встановили, що загалом учасники з депресією, які отримували лікування, мали менший ризик розвитку деменції, порівняно з учасниками, які не отримували лікування, приблизно на 30%.
А коли дослідники розділили учасників на підгрупи за перебігом депресії, вони побачили, що під час лікування ті учасники, у яких депресія прогресує або хронічно низька, мають менший ризик розвитку деменції, у той час як учасники, у яких перебіг депресії був хронічно тяжким, не мали ефекту від лікування з точки зору ризику розвитку деменції.
Отже, позитивний вплив лікування депресії на подальший ризик захворюваності на деменцію був значним при прогресуючому та хронічному нетяжкому перебігу депресії. Це, як вважають китайські вчені, підкреслює необхідність своєчасних стратегій втручання до того, як депресія перейде у хронічно важкий стан. До того ж, на думку, дослідників, забезпечення лікування депресії у тих пацієнтів, які страждають на депресію пізнього віку, може не тільки послабити афективні симптоми, але й відстрочити настання деменції.
https://www.biologicalpsychiatryjournal.com/article/S0006-3223(22)01554-2/fulltext
https://www.sciencedaily.com/releases/2022/10/221017142428.htm
до списку статей Знайти лікаря
