Депресія – це, на перший погляд, значне погіршення настрою, яке може cпричиняти у людини відчуття постійного горя, тривоги та безнадії. Деякі депресивні епізоди тривають кілька тижнів або місяців, але інші можуть тривати рік і більше.
Антидепресанти – це специфічна група лікарських препаратів, які використовуються для лікування депресії та деяких інших психічних захворювань, таких як тривожність, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).
Депресія є важким розладом психіки, який, до того ж, здатний мати різні прояви, зокрема й агресивну поведінку, яка може бути спрямована безпосередньо на всіх людей, які оточують хвору людину. Зазвичай прояви гніву або агресивності у людини з депресією свідчать про те, що така людина має важчу форму депресії, яка погано піддається лікуванню.
Депресія – це хронічне відчуття порожнечі, смутку або нездатності відчувати задоволення, яке може виникати без чіткої причини. Депресія, симптоми цього захворювання, а особливо специфічні переживання при цьому захворюванні відрізняються від горя та інших емоцій.
Депресія (психічне захворювання, яке також має назви «великий депресивний розлад» (ВДР) або «клінічна депресія») є поширеним і водночас серйозним розладом настрою. Зазвичай клінічна депресія спричиняє серйозні симптоми, які впливають на те, як людина почувається, думає та виконує повсякденну діяльність, наприклад, спить, їсть чи працює.
Відчуття пригніченості, яке виникає час від часу, є нормальною частиною життя, але коли такі емоції як безнадія та відчай стають домінуючими і взагалі не зникають, це може бути сигналом початку депресії.
Учені давно довели, що хронічні захворювання, такі як рак, хвороби серця або діабет, тобто, хронічний больовий синдром можуть збільшити ймовірність виникнення такого розладу психічного здоров’я як депресія.
Вивчення зв’язку між клінічною депресією та подальшим ризиком виникнення деменції було складним завданням для дослідників з різних країн. Проте вони успішно довели, що наявність депресії у різному віці є чинником, який збільшує ймовірність розвитку різних форм деменції у людей похилого віку.
