Шкала тривоги Спілбергера (STAI)

Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність як стан) та особистісної тривожності (як стійка характеристика людини). Методика була розроблена в 1970 році.

Шкала Спілбергера через свою відносну простоту й ефективність широко застосовується у клінічній практиці з різною метою – для визначення вираженості тривожних переживань, оцінки стану пацієнта в динаміці та ін. Методика була адаптована Ю. Л. Ханіним, тому дана методика діагностики тривожних станів також має назву «Шкала Спілбергера – Ханіна».

STAI: клінічна значимість

Більшість із відомих методів оцінки рівня тривожності дозволяють оцінити тільки або особистісну тривожність, або поточний стан тривожності, або специфічніші реакції. Єдиним способом, що може диференціювати тривожність і як особистісну властивість, і як стан, є методика, запропонована Спілбергером.

Вимірювання тривожності як властивості особистості має важливе значення, адже ця властивість багато в чому обумовлює поведінку людини. Певний рівень тривожності – природна і обов'язкова особливість активної діяльнісної особистості. У індивідуума існує свій оптимальний (або бажаний) рівень тривожності, так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для неї істотним компонентом самоконтролю.

Шкала тривоги Спілбергера: опис

У рамках цього тесту створені 2 підшкали. Перша, шкала стану тривоги (ситуативної тривожності), оцінює поточний стан тривоги, вимірюючи, як респонденти відчувають себе «прямо зараз», використовуючи суб'єктивні відчуття страху, напруження, нервозності, неспокою та збудження вегетативної нервової системи.

Ситуативна, або реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напруженням, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічністю в часі.

Друга, шкала особистої тривожності, оцінює відносно стабільні аспекти особистості, її схильність до занепокоєння, оцінює відчуття/стан спокою, впевненості та безпеки.

Під особистісною тривожністю розуміють стійку індивідуальну характеристику, яка відображає схильність суб'єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широке «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією.

Особистісна тривожність являє собою конституційну межу, яка обумовлює схильність сприймати загрозу в широкому діапазоні ситуацій. При високій особистісній тривожності кожна з цих ситуацій є стресом для індивідуума й викликає у нього виражену тривогу.

Як властивість особиста тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються людиною як небезпечні (у т.ч. для самооцінки, самоповаги). Особи, які належать до категорії високотривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці й життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій та реагувати дуже вираженим станом тривожності.

Якщо STAI показує у респондента високий показник особистісної тривожності, це дає підставу припускати в нього появу стану тривожності в різних пересічних ситуаціях. Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з емоційними і невротичними зривами та психосоматичними захворюваннями.

Процедура проведення

Інструкція: «Прочитайте уважно кожне з наведених нижче речень і закресліть цифру у відповідній графі справа залежно від того, як ви себе почуваєте в даний момент. Над питаннями довго не замислюйтесь, оскільки правильних і неправильних відповідей немає».

Шкала тривоги Спілбергера: обробка результатів

Обробка результатів включає наступні етапи:

  • Визначення показників ситуативної та особистісної тривожності за допомогою ключа.
  • На основі оцінки рівня тривожності – складання рекомендацій для корекції поведінки випробуваного.
  • Обчислення середньогрупового показника ситуативної тривожності (СТ) й особистісної тривожності (ОТ) та їх порівняльний аналіз залежно, наприклад, від статевої приналежності респондентів.

Інтерпретація результатів STAI

При аналізі результатів самооцінки треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник по кожній із підшкал може перебувати в діапазоні від 20 до 80 балів. Чим вищим є підсумковий показник, тим вищий рівень тривожності (ситуативної або особистісної).

При загальній інтерпретації показників можна використовувати наступні орієнтовні оцінки тривожності:

  • до 30 балів – низька;
  • 31-44 бали – помірна;
  • 45 і більше – висока.

Зіставлення результатів за обома підшкалами дає можливість оцінити індивідуальну значимість стресової ситуації для респондента.

Коментарі до результатів

Особам із високою оцінкою тривожності слід формувати відчуття впевненості й успіху. Їм необхідно зміщувати акцент із зовнішньої вимогливості, категоричності, високої значимості в постановці завдань на змістовне осмислення діяльності та конкретне планування за підзавданнями.

Низькотривожним особистостям, навпаки, потрібне пробудження активності, підкреслення мотиваційних компонентів діяльності, збудження зацікавленості, висвічування почуття відповідальності у вирішенні тих чи інших завдань.

Стан реактивної (ситуативної) тривоги виникає при потраплянні в стресову ситуацію і характеризується суб'єктивним дискомфортом, напруженістю, занепокоєнням і вегетативним збудженням. Природно, що цей стан є мінливим та відрізняється різною інтенсивністю. Таким чином, значення підсумкового показника за даними підшкалами дозволяє оцінити не тільки рівень актуальної тривоги випробуваного, а й визначити, чи знаходиться він під впливом стресу, а також яка інтенсивність цього впливу.

  1. Шкала ситуативної тривожності

    Я спокійний

  2. Мені ніщо не загрожує

  3. Я перебуваю в напруженні

  4. Я внутрішньо скутий

  5. Я відчуваю себе вільно

  6. Я засмучений

  7. Мене хвилюють можливі невдачі

  8. Я відчуваю душевний спокій

  9. Я стривожений

  10. Я відчуваю внутрішнє задоволення

  11. Я впевнений в собі

  12. Я нервуюсь

  13. Я не знаходжу собі місця

  14. Я напружений

  15. Я не відчуваю скутості, напруження

  16. Я задоволений

  17. Я стурбований

  18. Я дуже збуджений і мені не по собі

  19. Мені радісно

  20. Мені приємно

  21. Шкала особистої тривожності

    У мене буває піднесений настрій

  22. Я буваю дратівливим

  23. Я легко впадаю в розпач

  24. Я хотів би бути таким же щасливим, як і інші

  25. Я тяжко переживаю неприємності та довго не можу про них забути

  26. Я відчуваю приплив сил і бажання працювати

  27. Я спокійний, урівноважений та зібраний

  28. Мене турбують можливі труднощі

  29. Я дуже переживаю через дрібниці

  30. Я буваю цілком щасливий

  31. Я все приймаю близько до серця

  32. Мені не вистачає впевненості в собі

  33. Я відчуваю себе беззахисним

  34. Я намагаюся уникати критичних ситуацій і труднощів

  35. У мене буває хандра

  36. Я буваю задоволений

  37. Усілякі дрібниці відволікають і хвилюють мене

  38. Буває, що я відчуваю себе невдахою

  39. Я врівноважена людина

  40. Мене охоплює неспокій, коли я думаю про свої справи і турботи

 

 

 

Рекомендуємо по цій темі:
12 жовтня 2020
Пандемія COVID-19 і психічне здоров'я: чи можна уникнути небезпечних наслідків хронічного стресу?
Глобальна пандемія коронавирусної інфекції COVID-19 стала одним з найбільш серйозних випробувань для всього людства за останні 100 років. За своїми масштабами і небезпекою для здоров'я населення вона порівнянна з пандемією «іспанського» грипу 1918-1920 років, який був викликаний вірусом грипу серотипу H1N1.
3 квітня 2020
Тривожно-депресивні розлади при хворобі Паркінсона
У статті представлені сучасні аспекти патогенезу, ранньої діагностики та комплексного лікування тривожно-депресивних розладів при хворобі Паркінсона.
23 березня 2020
Як в період загальної паніки вберегтися від стресу
Занепокоєння процвітає на невпевненості і невизначеності. У міру поширення коронавирусу, не отримуючи вичерпної інформації з джерел, що заслуговують на довіру і не маючи впевненості в адекватних діях держави щодо захисту своїх громадян і подолання кризи в умовах пандемії, люди починають відчувати уразливість і страх.
3 лютого 2020
Свята - привід для депресії?
Свята - це час щастя і радості, але для деяких людей святковий період може стати часом хворобливих роздумів, смутку, самотності, неспокою і депресії.