Опитувальник депресивних станів (ОДС) – клінічна скринінгова методика, призначена для масових досліджень і рутинного застосування в загальній лікарській практиці, а також для диференціації невротичної та ендогенної депресії. Опитувальник депресивних станів спрямований на виявлення найбільш загальних, маскованих, слабкоструктурованих депресивних симптомів. Не слід плутати ОДС із опитувальником симптомів депресії на основі DSM-IV.
Опис опитувальника депресивних станів Беспалька: теоретичні основи
Автор ОДС – співробітник НДІ ім. Бехтєрєва І. Г. Беспалько, що заклав в основу методики теорію розпізнавання образів. Тому ОДС також здобув популярність як опитувальник депресивних станів Беспалька.
Автор ОДС підійшов до виділення значущих відповідей із суто статистичної позиції. ОДС був стандартизований на трьох вибірках:
Пацієнтів із біполярним розладом, або МДП (як осіб, які страждають достовірно ендогенною депресією).
Пацієнтів із невротичною депресією.
Осіб без психічних розладів.
Кожна група була розділена на чоловіків і жінок; відбір тверджень і стандартизація проводилась для кожної статі окремо.
Виділення осіб, які страждають на депресію, в рамках тестової методики проводиться на основі «класичного» поєднання ознак депресивної тріади, стандартних симптомів соматичних і поведінкових «масок» депресії й «тихих» симптомів тривожного спектру.
Друга шкала, яка диференціює типи депресії, базується на різниці між депресією збудливою, вегетативно нестабільною (невротичного характеру, за задумом авторів методики) та депресією, що має перебіг зі зниженням енергетичного потенціалу (ендогенною).
Внутрішня структура ОДС Беспалька
ОДС складається із 97 питань у чоловічому варіанті та з 93 питань – у жіночому варіанті опитувальника. Кожне питання (твердження) передбачає лише варіанти відповіді «Так» або «Ні».
Усі питання групуються у дві шкали:
перша шкала (Д-N) диференціює здорових осіб від пацієнтів із депресією;
друга (МДП-Д, неврози) – пацієнтів з ендогенною депресією від пацієнтів з невротичною депресією.
Перша шкала в обох варіантах складається із 59 питань, друга – із 47 питань для чоловіків та 43 питань для жінок.
«Сирі» бали переводяться у Т-бали за допомогою спеціальних таблиць, отриманих у результаті валідизації.
Стимульний матеріал
Жіночий варіант опитувальника депресивних станів Беспалька
Текст опитувальника депресивних станів Беспалька
Вам пропонується ряд питань, що стосуються вашого самопочуття, переживань та поведінки. Уважно прочитайте кожне питання і відповідайте на нього «так» або «ні», поставивши значок (хрестик, галочку і т.д.) у відповідному місці бланка. Відповідайте по можливості відповідно до вашого самопочуття упродовж останнього часу. Не роздумуйте довго. Якщо виникають вагання з відповіддю – вибирайте той варіант, який буває частіше. Будьте щирі, опитувальник не передбачає виділення «поганих» або «хороших» відповідей.
Депресія (психічне захворювання, яке також має назви «великий депресивний розлад» (ВДР) або «клінічна депресія») є поширеним і водночас серйозним розладом настрою. Зазвичай клінічна депресія спричиняє серйозні симптоми, які впливають на те, як людина почувається, думає та виконує повсякденну діяльність, наприклад, спить, їсть чи працює.
Відчуття пригніченості, яке виникає час від часу, є нормальною частиною життя, але коли такі емоції як безнадія та відчай стають домінуючими і взагалі не зникають, це може бути сигналом початку депресії.
Учені давно довели, що хронічні захворювання, такі як рак, хвороби серця або діабет, тобто, хронічний больовий синдром можуть збільшити ймовірність виникнення такого розладу психічного здоров’я як депресія.
Вивчення зв’язку між клінічною депресією та подальшим ризиком виникнення деменції було складним завданням для дослідників з різних країн. Проте вони успішно довели, що наявність депресії у різному віці є чинником, який збільшує ймовірність розвитку різних форм деменції у людей похилого віку.
Депресія (психічне захворювання, яке також має назви «великий депресивний розлад» (ВДР) або «клінічна депресія») є поширеним і водночас серйозним розладом настрою. Зазвичай клінічна депресія спричиняє серйозні симптоми, які впливають на те, як людина почувається, думає та виконує повсякденну діяльність, наприклад, спить, їсть чи працює.
Відчуття пригніченості, яке виникає час від часу, є нормальною частиною життя, але коли такі емоції як безнадія та відчай стають домінуючими і взагалі не зникають, це може бути сигналом початку депресії.
Учені давно довели, що хронічні захворювання, такі як рак, хвороби серця або діабет, тобто, хронічний больовий синдром можуть збільшити ймовірність виникнення такого розладу психічного здоров’я як депресія.
Вивчення зв’язку між клінічною депресією та подальшим ризиком виникнення деменції було складним завданням для дослідників з різних країн. Проте вони успішно довели, що наявність депресії у різному віці є чинником, який збільшує ймовірність розвитку різних форм деменції у людей похилого віку.
Депресія, яка виникає після COVID-19, є поширеним явищем. У цьому випадку виникненню психічного розладу можуть сприяти біологічні, психологічні та екологічні фактори. У людей, які перехворіли на коронавірусну інфекцію COVID-19, депресія може виникнути після госпіталізації, через стрес під час пандемії або як симптом постковідного синдрому.