Депресія у батьків є поширеною проблемою, і велика кількість досліджень підтверджують, що це – основний чинник ризику виникнення труднощів у житті дитини.
Зміст
Депресія порушує здатність батьків працювати, виховувати дітей і брати участь у житті суспільства. При цьому вчені ширше визначають поняття «батьків» і включають до цієї категорії не лише матерів і батьків, а й вагітних жінок, бабусь і дідусів та інших родичів, які доглядають за дітьми.
Депресія у батьків частіше пов’язана з наявністю додаткових чинників ризику (наприклад, бідність, схильність до насильства, подружні конфлікти, супутні психіатричні розлади, відсутність батька, коли мати має депресію, а також клінічні характеристики депресії, такі як тяжкість і тривалість), аніж з депресією, яка у певний час може виникнути у самих дітей.
Неефективне функціонування батьків, допологовий вплив стресу та тривоги, генетичні впливи і стресове середовище, без сумніву, відіграють значну роль у виникненні несприятливих наслідків у дітей.
На щастя, існують певні стратегії, які дозволяють мінімізувати вплив батьківської депресії на дітей. Головне – знати такі стратегії та правильно їх застосовувати.
Батьківська депресія формує не тільки сприйняття світу, а й внутрішній і зовнішній досвід дитини. Було виявлено, що батьки, які страждають на депресію, взаємодіють зі своїми дітьми по-різному, що впливає на розвиток дитини. У деяких дослідженнях було виявлено, що матері з депресією використовують менше емоцій та експресивності при розмові з немовлятами. Також вони менше контактують очима.
Батьківська депресія може вплинути на багато видів діяльності матері чи батька. Ця хвороба може вплинути навіть на читання книжок дитині. Депресивний батько може бути недостатньо жвавим та експресивним. Батько або матір з депресією не будуть змінювати голоси для різних персонажів або імітувати відповідні звукові ефекти.
Особливе занепокоєння, на думку вчених, спричиняє ізоляція, яку дослідники називають одним із «найбільших впливів, що обмежує соціальні зв’язки, як для дорослих, так і дитини».
Дослідження пов’язують батьківську депресію (включаючи пренатальну депресію) з широким спектром труднощів. Деякі з них існують протягом усього життя людини. Батьки з депресію, ймовірно, не будуть робити речі, необхідні для безпеки та здоров’я своїх дітей, зокрема користуватися дитячим автомобільним кріслом або водити дітей на щеплення. Діти шкільного віку, батьки яких страждають на депресію, можуть погано навчатися; також деякі дослідження засвідчили, що вони частіше мають проблеми з поведінкою та гірший загальний стан здоров’я.
Депресія впливає на настрій, сон, апетит і рівень енергії батьків. Типові симптоми депресії включають постійний смуток і втрату інтересу до занять, які раніше приносили задоволення, а також занадто мало або занадто багато сну, труднощі з концентрацією уваги, зміни в апетиті (хворі починають їсти дуже багато або мало) та думки про самогубство. Нелікована депресія підвищує ризик зловживання психоактивними речовинами й алкоголем.
Ознаки депресії, наслідки яких безпосередньо пов’язані з вихованням дітей:
Загалом лікарі (включно з лікарями первинної медичної допомоги, акушерами-гінекологами та педіатрами) все більше усвідомлюють численні ризики для здоров’я, пов’язані з депресією. Більшість лікарів перевіряють наявність цієї проблеми у батьків, шукаючи симптоми (збільшення, зменшення ваги або млявість) і ставлячи конкретні запитання, які допоможуть розпізнати хворобу. Деякі люди звертаються до лікаря самостійно, оскільки відчувають депресію, тоді як інших можуть спонукати зробити це стурбовані члени родини чи друзі.
Дослідження підтверджують, що психотерапія, особливо у формі когнітивної поведінкової терапії (КПТ), може бути дуже ефективним способом лікування депресії у батьків. КПТ кидає виклик негативним і непродуктивним моделям мислення, які підсилюють депресію, та є однією з найефективніших форм психотерапії, оскільки зосереджена на формуванні навичок керування думками і поведінкою.
Додаткові підходи до лікування, які застосовуються за необхідності, можуть включати спільні сеанси з батьками та дитиною. Вони допомагають батькам навчитися розвивати прихильність та реагувати на сигнали дитини. Лікування від алкоголізму / наркотичної залежності також доступне для тих, кому це необхідно. Крім того, багатьом батькам з депресією рекомендують приймати спеціальні ліки.
Мовчання – найкращий друг депресії. Відкриті, чесні розмови про психічне здоров’я батька чи матері можуть стати важливим першим кроком у розриві такого хибного кола. Варто сісти всією сім’єю та обговорити те, через що проходить кожен її член, без засудження. Це сприятиме тому, що кожен почуватиметься почутим і підтриманим та зміцнить сім’ю у важкі часи.
Іноді проблема є занадто великою, тому не треба соромитися звернутися по професійну допомогу. Лікарі-психіатри можуть забезпечити механізми подолання депресії для батьків та емоційну підтримку для дітей. Регулярні терапевтичні сеанси можуть допомогти сім’ї орієнтуватися в складному емоційному ландшафті, пропонуючи індивідуальні поради щодо вирішення конкретних проблем. Часто лікарі також рекомендують медикаментозне лікування депресії.
Важливими для зміцнення стосунків між батьками та дітьми є відвідини кінотеатру, театру, концерту, прогулянки у парку або навіть спільне приготування їжі. Ці заходи не лише забезпечують відпочинок від повсякденної суєти, але й створюють можливості для здорової взаємодії та підтримання сімейних зв’язків.
Здорові межі можуть змінити світ у сім’ї, яка бореться з депресією одного з батьків, чи навіть обох. Чітко визначені емоційні та фізичні межі допомагають створити безпечне й передбачуване середовище. Це сприяє зниженню рівня стресу і забезпечує стабільну основу для подолання проблем, пов’язаних з батьківською депресією, а також створює середовище, у якому заохочується відверте спілкування.
Депресія – це тяжка хвороба, яка змушує людей віддалятися від друзів, родини та власних дітей. Проте належна соціальна підтримка є важливою частиною одужання. Допомога лікаря, надійних друзів і сім’ї забезпечить подолання батьківської депресії та зменшить напруження між членами родини.
Людям з депресією важливо пам’ятати, що сім’я може бути джерелом підтримки. Власні діти та інші члени родини можуть бути опікунами, виявляти ознаки серйозних проблем і сприяти створенню середовища, яке сприятиме одужанню.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK215128/
https://childmind.org/article/parenting-through-depression/
https://www.frontiersin.org/journals/public-health/articles/10.3389/fpubh.2023.962951/full
до списку статей Знайти лікаря