Антидепресанти: призначення, особливості застосування, побічні ефекти

Антидепресанти – це специфічна група лікарських препаратів, які використовуються для лікування депресії та деяких інших психічних захворювань, таких як тривожність, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).

У сучасному світі антидепресанти призначаються дуже і дуже часто. Антидепресанти створені для зміни хімічних речовин (нейротрансмітерів) у мозку, які впливають на настрій та емоції. Коли людина страждає від душевного болю та мук депресії, медикаментозне лікування може здатися простим і зручним методом полегшення стану пацієнта. Якщо ж депресія важка, антидепресанти можуть бути особливо корисними і навіть іноді рятувати життя.

Антидепресанти від депресії потребують часу, щоб накопичитися в організмі та почати діяти; важливо також зазначити, що вони можуть мати неприємні або навіть серйозні побічні ефекти. Іноді потрібен час і декілька спроб, щоб знайти препарат і дозування, які найкраще підходять конкретному пацієнту.

З цих причин антидепресанти часто є найефективнішими у поєднанні з іншими методами лікування депресії (фізичні вправи, стратегії самодопомоги) та змінами способу життя.

Класифікація антидепресантів

Наразі існує декілька підгруп препаратів з групи антидепресантів, які відрізняються за принципом дії та хімічним складом, а саме:

• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС);
• інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН);
• трициклічні антидепресанти (TЦA);
• інгібітори моноаміноксидази (іМАО);
• атипові антидепресанти (АТ).

Існують і рослинні антидепресанти, наприклад, звіробій, шафран, але сучасна доказова медицина вважає такі препарати недостатньо ефективними в порівнянні з синтетичними сполуками антидепресантів і рекомендує тільки на легкі та помірної тяжкості стани депресії.

Як працюють антидепресанти

Показово, що й зараз до кінця не відомо, як саме діють антидепресанти, механізм дії цих препаратів.

Вважається, що вони працюють, збільшуючи рівень особливих хімічних речовин у мозку, які називаються нейромедіаторами, або нейротрансмітерами. Встановлено, що деякі нейротрансмітери, такі як серотонін і норадреналін, пов’язані з настроєм та емоціями.

Нейромедіатори також можуть впливати на сигнали болю, які посилають нерви, і це може пояснити, чому деякі антидепресанти полегшують тривалий біль.

Хоча антидепресанти можуть лікувати симптоми депресії, вони не завжди здатні усувати її причини. Ось чому вони зазвичай використовуються в поєднанні з психотерапією для лікування тяжкої депресії або інших психічних розладів.

Дослідження підтверджують, що антидепресанти можуть бути корисними для людей із помірною або тяжкою депресією. Як правило, їх не рекомендують при легкій депресії.

Дози та тривалість лікування

Антидепресанти приймають у формі таблеток або капсул. Коли їх призначають, людина починає лікування з найменшої можливої дози, яка вважатиметься необхідною для покращення симптомів.

Найчастіше антидепресанти потрібно приймати протягом 1 або 2 тижнів (не пропускаючи дози), перш ніж людина почне відчувати полегшення. Важливо не припиняти прийом, навіть якщо на ранній стадії виникли легкі побічні ефекти, оскільки такі ефекти, у більшості випадків, швидко зникають.

Якщо пацієнт приймає антидепресант протягом 4 тижнів і не відчуває полегшення, йому варто обговорити цю проблему зі своїм лікарем загальної практики або спеціалістом із психічного здоров’я. Фахівці можуть порекомендувати збільшити дозу або спробувати інший препарат.

Курс лікування зазвичай триває щонайменше 6 місяців після того, як людина відчуває покращення. Деяким людям із рецидивною депресією доводиться приймати антидепресанти протягом необмеженого часу, тобто іноді це означає приймати антидепресанти пожиттєво.

Побічна дія антидепресантів

Антидепресанти здатні спричинити низку побічних ефектів, про що обов’язково попередить лікар, який призначає такі препарати. Прояви побічної дії антидепресантів залежать також від того, до якої з підгруп належить препарат (СІЗЗС, СІЗЗСН тощо).

Побічні ефекти антидепресантів можуть спочатку зумовити проблеми, але з часом вони, як правило, зменшуються.

Важливо продовжувати лікування, навіть якщо є побічні ефекти, оскільки повинно пройти кілька тижнів, перш ніж людина почне відчувати користь від лікування. З часом переваги лікування переважують будь-які проблеми, пов’язані з побічними ефектами.

Протягом перших кількох місяців лікування людині зазвичай доводиться відвідувати свого лікаря принаймні раз на 2-4 тижні, щоб перевірити, наскільки добре діє лікування антидепресантами і чи мають призначені антидепресанти побічний ефект.

Побічні ефекти антидепресантів підгруп СІЗЗС і СІЗЗСН

Поширені побічні ефекти селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (СІЗЗСН) наступні:

• відчуття збудження, тремтіння або тривоги;
• загальне погіршення самопочуття і нездужання;
• розлад травлення та біль у животі;
• діарея або закреп;
• втрата апетиту;
• запаморочення;
• поганий сон (безсоння) або відчуття сильної сонливості;
• головний біль;
• погіршення лібідо (зниження статевого потягу);
• труднощі з досягненням оргазму;
• труднощі з отриманням або підтриманням ерекції (еректильна дисфункція у чоловіків).

Погіршення стану у разі прийому антидепресантів може бути минучим і має зменшитися протягом кількох тижнів, хоча іноді воно може зберігатися.

Побічні ефекти препаратів підгрупи трициклічних антидепресантів (ТЦА)

Поширені побічні ефекти ТЦА можуть включати наступне:

• сухість у роті;
• легке затуманення зору;
• запор;
• проблеми з сечовипусканням;
• сонливість;
• запаморочення;
• збільшення ваги;
• надмірне потовиділення (особливо вночі);
• порушення серцевого ритму (аритмія), помітне серцебиття або прискорене серцебиття (тахікардія).

Зазвичай спостерігається таке погіршення на початку прийому антидепресантів.

Про ризик розвитку цукрового діабету

Тривале застосування препаратів із підгруп СІЗЗС і ТЦА пов’язують із підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, хоча наразі не зрозуміло, чи безпосередньо спричиняє застосування цих антидепресантів розвиток діабету. Існує думка вчених про те, що, можливо, збільшення ваги деяких людей, які вживають антидепресанти, і є причиною підвищення ризику розвитку діабету 2 типу.

Суїцидальні думки

У рідкісних випадках деякі люди, коли вони вперше починають приймати антидепресанти, відчувають суїцидальні думки та бажання завдати собі шкоди. Молоді люди у віці до 25 років є особливо схильними до такої небезпеки.

Людині з депресією, яка почала приймати антидепресанти, треба звернутися до свого лікаря загальної практики або негайно звернутися до лікарні швидкої допомоги, якщо під час прийому антидепресантів у неї стали виникати думки про самогубство чи самопошкодження.

Якщо людина почала приймати антидепресанти, було б корисно повідомити про це її родичу або близькій людині та попросити їх прочитати інструкцію, яка додається до ліків. Потім треба попросити їх відверто сказати, чи вважають вони, що симптоми хворого погіршуються, чи їх турбують зміни у його поведінці.

Взаємодія антидепресантів з іншими лікарськими препаратами та особливості застосування цих ліків у деяких вікових групах

Антидепресанти можуть непередбачувано взаємодіяти з іншими ліками, включаючи деякі безрецептурні ліки, зокрема ібупрофен. Дуже важливо завжди читати інструкцію до антидепресантів, щоб дізнатися, чи є якісь ліки, яких слід уникати під час курсу лікування ними.

Якщо є якісь сумніви, треба негайно звернутися за порадою до лікаря, який призначив антидепресанти. Лікар підкаже, як зрозуміти, що антидепресанти не підходять. Придбати антидепресант за рецептом можна практично у будь-якій аптеці.

Діти та юні пацієнти

Застосування антидепресантів зазвичай не рекомендується дітям і молодим людям віком до 18 років. Це пояснюється тим, що є деякі докази того, що в рідкісних випадках вони можуть спричиняти думки про самогубство та акти самоушкодження в цій віковій групі.

Антидепресанти не рекомендуються для початкового лікування легкої депресії у дітей та молодих людей.

Заспокійливі антидепресанти можуть використовуватися у цих вікових групах для лікування помірної та важкої депресії, якщо виконуються дві наступні умови:

• застосовується розмовна терапія в поєднанні з антидепресантами;
• лікування проводиться під наглядом дитячого чи підліткового психіатра (лікарі, які спеціалізуються на лікуванні психічних розладів у дітей, це ті фахівці, хто виписує антидепресанти для підлітків і дітей).

Керування транспортними засобами, робота з механізмами

Деякі антидепресанти можуть спричиняти запаморочення, сонливість і затуманення зору, особливо на початку курсу лікування.

Якщо виникають такі проблеми, не варто керувати автомобілем або користуватися складними інструментами та механізмами.

Групи додаткового ризику виникнення побічних ефектів

Відчувати побічні ефекти може будь-яка людина, яка приймає антидепресанти, проте деякі люди піддаються більшому ризику, зокрема:

Люди старше 65 років. Дослідження підтверджують, що деякі антидепресанти можуть підвищити ризик падінь, переломів і втрати кісткової маси в осіб похилого віку.

Вагітні жінки. Застосування деяких антидепресантів на пізніх термінах вагітності може призвести до виникнення короткочасних симптомів відміни у новонароджених після пологів. Типові симптоми включають тремор, неспокій, легкі проблеми з диханням і слабкий плач.

Люди, які мають біполярний розлад. Антидепресанти насправді можуть погіршити біполярний розлад або спричинити маніакальний епізод; існують інші методи лікування для пацієнтів з біполярним розладом.

Про припинення лікування антидепресантами

Завжди, перш ніж припинити прийом антидепресантів, треба обговорити це питання з лікарем. Дуже важливо не припиняти прийом антидепресантів раптово.

Коли людина буде готова припинити прийом антидепресантів, лікар, ймовірно, порекомендує поступово зменшувати дозу протягом кількох тижнів або навіть довше.

Це допоможе запобігти будь-яким симптомам відміни, які можуть виникнути як реакція на раптове припинення прийому ліків.

Висновки

Антидепресанти можуть допомогти полегшити симптоми таких серйозних захворювань як депресія та тривожні розлади. Дані препарати забезпечують терапевтичний ефект, коригуючи баланс нейромедіаторів у мозку.

Варто завжди пам’ятати про те, що може минути кілька тижнів, перш ніж антидепресанти почнуть діяти. Також ніколи не слід забувати про побічні ефекти. Як довго можна приймати антидепресанти, визначає лише лікар.

Альтернативи лікуванню антидепресантами включають терапію, дієту та фізичні вправи. Водночас не слід забувати про те, що депресія є серйозним захворюванням, яке може потребувати тривалого і досить складного медичного лікування. Кожен, хто відчуває симптоми депресії, повинен поговорити про це з лікарем.

Електронні джерела:

https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/depression/in-depth/antidepressants/art-20046273

https://my.clevelandclinic.org/health/treatments/9301-antidepressants-depression-medication

https://www.medicalnewstoday.com/articles/248320

https://www.healthline.com/health/depression/medication-list

https://www.nhs.uk/mental-health/talking-therapies-medicine-treatments/medicines-and-psychiatry/antidepressants/overview/

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35276955/