Що потрібно знати про депресію
пацієнтам та фахівцям
У наші дні депресія як психічний розлад є дуже поширеним захворюванням: за прогнозами експертів зі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у найближчі 1-2 роки клінічна депресія стане однією з основних причин тимчасової втрати працездатності населенням планети, поступаючись за цим показником лише захворюванним серця і судин.
Зміст
Уже сьогодні в розвинених країнах на депресію різного ступеня тяжкості страждають від 6% до 7% дорослого населення, а за даними Центру з контролю і профілактики захворювань (США), на симптоми депресії (не обов'язково клінічної) скаржиться 9,1% дорослих.
Зрозуміло, що проблема таких масштабів змушує багатьох фахівців досліджувати цей розлад настрою й шукати його причини, ефективні методи лікування та – що найголовніше – профілактику.
Краща профілактика депресії – це здоровий спосіб життя плюс оптимістичний погляд на те, що відбувається. У той же час слід вміти приймати «дощовий» настрій та незаліки долі й твердо знати: поганий настрій – це далеко не депресія.
Так, деякі практикуючі психіатри вважають, що діагноз клінічної депресії можна поставити відносно невеликій кількості пацієнтів, які скаржаться оточуючим на депресію. В інших випадках це або сезонний афективний розлад, або так званий синдром хронічної втоми, або ж просто коливання настрою, які можуть пояснюватися різними факторами. Так що якщо вам докучає хандра, несвідома туга, втома, але ці стани проходять або навіть швидкоплинні, можна стверджувати, що, швидше за все, ви дуже далекі від діагнозу великої клінічної депресії. Однак вам слід задуматися про профілактику депресії, благо, її можна проводити найприємнішими способами.
Численні дослідження довели ефективність фізичних вправ як засіб для профілактики депресії. Прийнято вважати, що навіть помірна фізична активність має позитивний вплив на метаболізм головного мозку (баланс нейромедіаторів), і, отже, попереджає розвиток депресивних синдромів. Як продемонстрували деякі дослідження, спорт і фізична активність частково обумовлюють ті ж нейрофізіологічні зміни в мозку, що й антидепресанти. Саме тому велика кількість наукових оглядів та мета-аналізів підтвердили позитивний ефект фізичної активності на настрій.
Крім цього, заняття спортом дозволяють залишатися і соціально активними, оскільки припускають контакти з іншими людьми. При цьому зовсім не потрібно ставати олімпійським чемпіоном: згідно з даними вчених з Уельсу, для профілактики депресії потрібно всього лише годину тренувань... на тиждень.
Йога – один з найдавніших способів для запобігання депресивним станам. Правда, доказова база цього засобу профілактики депресій почала накопичуватися відносно недавно. За останні десятиліття вчені активно досліджували можливості цієї східної практики і з'ясували чимало цікавого. Зокрема, виявилося, що хатха-йога, в якій значна увага приділяється фізичним вправам, сприяє помітному зниженню дистимії (депресивний розлад, який є хронічним, але протікає в легкій формі). Особливо ефективною виявилася бікрам-йога – один із різновидів хатха-йоги.
Також відносно недавно вчені з'ясували, що дихальні вправи, які застосовуються в системі йоги і відомі як «сударшан крия», допомагали полегшити симптоми тяжкої депресії у пацієнтів, які погано відповідали на стандартне лікування антидепресантами. Техніка «сударшан крия» включає в себе ряд послідовних ритмічних дихальних вправ, які вводять у глибокий медитативний стан, і може виконуватися як у групі, так і самостійно в домашніх умовах. У більш ранніх дослідженнях практика «сударшан крия» продемонструвала позитивний вплив на стан пацієнтів із помірними симптомами депресії.
Медитації позитивно впливають не тільки на фізичне здоров'я, але і на емоційний стан людини. Відомо, що досвідчені майстри цієї древньої системи вміють придушувати будь-які негативні думки і відчуття, в тому числі пов'язані з власним «Я».
І хоча практики медитації асоціюються здебільшого з відчуттям умиротворення та розслаблення – показниками стабільності психічного здоров'я, – вони також корисні для когнітивних навичок. Численні експерименти показали, що заняття з медитації впливають на функцію певних ділянок кори головного мозку, які відповідають за пам'ять, самосвідомість, стрес і емпатію. У комплексі це забезпечує стійкий здоровий психоемоційний фон, стійкий до депресивних станів.
