Що потрібно знати про депресію
пацієнтам та фахівцям
Протягом багатьох десятиліть «золотим стандартом» лікування депресивних розладів вважалося поєднання медикаментозної терапії (препаратів з різних груп антидепресантів та деяких інших лікарських засобів) і психотерапії, тобто застосування словесного впливу на психіку людини, що страждає на психічний розлад (у даному випадку – на депресію) з терапевтичною метою.
Зміст
Водночас в останні роки набувають все більшого значення особливості харчування людини, що страждає на депресію, оскільки вчені отримали незаперечні дані про значний вплив дієти, якої дотримується людина, не тільки на її фізичне здоров’я, а й на стан її психіки. Поштовхом до активізації наукових розвідок у цьому напрямку стало відкриття зв’язку «кишечник – мозок», тобто постійного хімічного і фізичного зв’язку між цими двома без перебільшення велетенськими органами людського організму. Надважлива роль у такій двосторонній комунікації належить мікробіоті кишечника – сукупності мікроорганізмів, що населяють цей орган, причому співвідношення видів таких бактерій може значно варіювати.
Вивчення зв’язку «кишечник – мозок» призвело до іншого важливого відкриття – існування пробіотиків. Пробіотики – це корисні бактерії, які постійно мешкають у кишечнику людини, а також містяться в різних продуктах харчування. Перш за все, вони допомагають підтримувати імунітет «хазяїна», захищаючи його кишечник від «поганих» бактерій. По-друге, такі корисні бактерії забезпечують підтримання функції ферментів кишечника. Кишкові ферменти прискорюють швидкість певної хімічної реакції в клітині, допомагаючи розщеплювати їжу, яку їсть людина, на мінерали, вітаміни та деякі основні будівельні речовини, які використовує людський організм для функціонування.
Зовсім нещодавно вчені встановили, що серед пробіотиків є й так звані «психобіотики». Цей термін з’явився трохи більше 10 років тому. Його ввели в широкий вжиток двоє вчених з Ірландії для позначення загальної назви дружніх бактерій, які відіграють важливу роль у системі «кишечник – мозок» і впливають на здоров’я та діяльність людського мозку. Наразі доведено, що психобіотики можуть виробляти та транспортувати нейроактивні речовини, які впливають на зв’язок «кишечник – мозок».
Отже, підсумовуючи, слід зазначити, що характер харчування та наявність або відсутність у раціоні психобіотиків здатні значно впливати на функціонування мозку, зокрема й при розладах, які включають депресію.
Після відкриття психобіотиків протягом останнього десятиліття вчені з різних країн провели низку досліджень (обсерваційних, епідеміологічних, проспективних і навіть клінічних), щоб визначити, як дієта та харчування можуть впливати на психічне здоров’я.
Вони підтвердили, що споживання їжі, яка зміцнює фізичне здоров’я, сприяє покращенню й психічного здоров’я. Цільні продукти (на відміну від продуктів, що зазнали значної кулінарної обробки, як-от фастфуд або вироби з сирокопченого/в’яленого м’яса) містять більше різноманітних вітамінів, мінералів та мікроелементів, а також багато клітковини, що допомагає травній системі ефективно працювати. Дослідники виявили, що добавки з мікроелементами також можуть бути частиною здорового харчування. І, навпаки, незбалансовані дієти, які містять багато оброблених продуктів, з невеликою різноманітністю поживних речовин або мікроелементів, здатні посилювати прояви депресії та інших проблем із психічним здоров’ям.
Так, наприклад, автори одного масштабного дослідження, яке проводилося протягом 2017 року, повідомляли, що прояви симптомів помірної та важкої депресії у хворих стали меншими, коли вони після консультації щодо здорового харчування дотримувалися дієти протягом 12 тижнів. Така покращена дієта при депресії складалася, головним чином, зі свіжих цільних продуктів з великим вмістом поживних речовин. Згідно з рекомендаціями, обмежувалося споживання продуктів, що зазнали значної кулінарної обробки, рафінованих продуктів, солодощів та смаженої їжі.
Важливо, що симптоми депресії, зокрема поганий настрій і тривога, досягли критеріїв ремісії у понад 32% учасників.
Дослідники дійшли до висновку, що люди, хворі на депресію, можуть впоратися з її симптомами або покращити свій стан, якщо відповідним чином змінять свій раціон.
«Гормоном щастя» у побуті часто називають серотонін, який насправді є нейромедіатором, тобто речовиною, що, у першу чергу, забезпечує безперешкодний обмін сигналами між клітинами центральної нервової системи і реалізацію складних психічних функцій.
У разі порушення секреції та рівня серотоніну може виникати депресія. Таке явище часто спостерігається при неправильному харчуванні. Якщо людський мозок не отримує належних поживних речовин, психічне здоров’я людини може постраждати.
Мозок використовує поживні речовини для підтримання метаболічної роботи ферментів, молекул, які перетворюють одну хімічну речовину в іншу. Ферменти не можуть виконувати свою роботу без постійного поповнення в організмі запасу вітамінів і мінералів.
Отже, для вироблення серотоніну природним шляхом, хімічні процеси мозку повинні пройти складний ланцюжок метаболічних етапів, які залежать від наявності десятків додаткових факторів, включаючи вітамін B1, рибофлавін, мідь і кальцій. Аналогічний загальний принцип застосовується й до біохімічного процесу вироблення усіх нейромедіаторів, кожен з яких потребує власного набору специфічних кофакторів для ефективної роботи.
Безперервне постачання до мозку необхідних йому поживних речовин (вищезгаданих вітамінів, мікроелементів тощо) забезпечує краще психічне здоров’я. Дотримання здорової дієти з цільними продуктами також зменшує запалення в організмі, підсилює діяльність мітохондрій, які виробляють АТФ (аденозинтрифосфат), сполуку, яка забезпечує клітини енергією й допомагає мікробіоті кишечника, постачаючи їй здорові травні мікроби, які, у свою чергу, зменшують кількість нездорових мікробів. Усі ці процеси пов’язані зі здоров’ям мозку, і тому також корисні для психічного здоров’я.
Дослідники вивчають, як дієти впливають на перебіг різних психічних захворювань, насамперед, депресію як найпоширеніший психічний розлад. Учені виявили, що дієти, які включають цільні продукти та різноманітні поживні речовини (наприклад, середземноморська, японська та норвезька), можуть мати позитивний вплив на багато захворювань. Вони також стверджують, що високоякісні вітамінні та мінеральні добавки, а також амінокислоти, рослинні суміші та психобіотики, також можуть допомагати покращити стан людей з депресивними розладами.
Щоб допомогти мозку нормально функціонувати, їжа при депресії повинна містити багато вітамінів та основних поживних речовин, зокрема:
Учені визначили також і те, яких продуктів слід уникати при депресії:
Рафіновані продукти й продукти, які зазнали значної кулінарної обробки, солодка їжа та їжа, смажена у фритюрі, містять мало поживних речовин, корисних для мозку. Споживання їх у великій кількості може збільшити ризик розвитку проблем із фізичним і психічним здоров’ям.
Крім особливостей харчування при стресі та депресії, слід також не забувати і про звичайну воду. Вода становить більшу частину маси людського мозку. Саме тому навіть легке зневоднення може призвести до появи симптомів психічного розладу – дратівливості, втрати концентрації та постійно пригніченого настрою, що є характерними ознаками депресії.
https://www.medicalnewstoday.com/articles/in-conversation-can-diet-help-improve-depression-symptoms
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7767237/
https://www.news-medical.net/health/What-is-Psychobiotics.aspx
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0963996921007924
до списку статей Знайти лікаря
