Судинна депресія: маловідома форма розладу настрою у похилому віці

Судинна депресія: маловідома форма розладу настрою у похилому віці

Дані деяких досліджень стану й функціонування нервової системи, а також радіологічні дані про причетність судинних захворювань до розвитку деяких типів депресії у літніх людей стали основою опису судинної депресії, вікового розладу настрою. Клінічні й рентгенологічні прояви та часте поєднання з когнітивними розладами відрізняють її від інших типів депресії.

Зміст

При судинній депресії (термін був уведений американськими вченими у 1999 році) у людини в анамнезі завжди є один або декілька депресивних епізодів, а також синдром вегетативної дисфункції, або так звана вегето-судинна дистонія (ВСД). Слід зазначити, що наразі практично всі дослідники не вважають ВСД самостійним діагнозом, і це позначається й на діагностиці судинної депресії.

Гіпотези щодо патогенезу судинної депресії

Депресія є поширеним захворюванням серед літніх людей і осіб похилого віку. Це складна клінічна патологія з неоднорідною та неясною фізіологією. Поширеність великої депресії серед людей похилого віку становить близько 2%, тоді як поширеність усіх депресивних синдромів у цьому віці – близько 13%.

Часта поява судинних уражень у людей похилого віку, зв’язок між депресією і судинними факторами ризику та судинними захворюваннями свідчать про те, що у літніх людей певні типи депресії можуть мати судинне ішемічне походження.

Судинна депресія пов’язана з хронічними невеликими ішемічними ураженнями мозку і відрізняється від постінсультної депресії (ПІД), яка розвивається після гострих інсультів, навіть якщо нещодавні результати також пов’язують початок ПІД із наявними порушеннями у судинах головного мозку.

Протягом останніх двох десятиліть вчені запропонували кілька визначень судинної депресії:

  • депресія з пізнім початком (після 65 років), або пізня модифікація перебігу існуючої депресії, пов’язана з серцево-судинними факторами ризику, часто стійкими до класичного лікування антидепресантами;
  • однополярний розлад настрою, пов’язаний із судинними змінами мозку, який іноді визначається як «підкіркова ішемічна депресія»;
  • підтип депресії, пов’язаний із судинними факторами ризику та змінами показників підкіркової магнітно-резонансної томографії (МРТ), що має досить пізній початок, часто без сімейної чи особистої історії депресії, часто пов’язаний із стійкістю до лікування.

Епідеміологічні дані щодо частоти судинної депресії все ще обмежені, що відображає як відносно нещодавнє «відкриття» цього клінічного захворювання, так і неоднозначність сучасних діагностичних критеріїв. Проте ця форма депресії все частіше визнається як відносно поширене явище у людей похилого віку.

Під час досліджень депресії з пізнім початком роботу ускладнюють наступні фактори:

  • труднощі у визначенні віку початку хвороби;
  • припущення, що депресивні епізоди мають однакову етіологію з часом, хоча деякі люди можуть відчувати епізоди з різних причин у різні періоди свого життя.

Клінічна картина судинної депресії (СД) характеризується психомоторним уповільненням, відсутністю ініціативи, ангедонією, апатією, виконавчою дисфункцією, вираженою втратою працездатності, порушенням швидкості обробки інформації, ризиком розвитку когнітивних порушень, відсутністю проникливості та надмірною підозрілістю, але менш вираженими депресивними ідеями.

СД від несудинної депресії у людей похилого віку відрізняється більшою кількістю серцевих захворювань, дефіцитом самоініціації та концентрації, відсутністю суїцидального ризику та негативною сімейною історією депресії.

Деякі дослідники вказують на вищий рівень інвалідизації у хворих із СД, порівняно з людьми, які не мають захворювань судин. Проте одне масштабне дослідження не змогло виявити різницю в симптомах депресії у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та без них.

У той час як втрата енергії, млявість, апатія та виконавча дисфункція часто спостерігаються у пацієнтів із СД, інші симптоми, а саме психомоторна відсталість та ангедонія, не були суттєво пов’язані з судинними факторами ризику, і не було виявлено значущої відмінності між судинними факторами ризику та симптомами депресії при підкірковій ішемічній депресії, визначеній за допомогою МРТ.

Судинна депресія: лікування

Судинна депресія збільшує ймовірність не тільки поганої відповіді на лікування антидепресантами стійких симптомів депресії, але й може сприяти погіршенню самостійного контролювання супутніх захворювань і більшому порушенню повсякденної діяльності.

Враховуючи обмежену ефективність психотропного лікування при судинній депресії, досліджуються різні методи лікування, серед яких – психотерапевтичні підходи. З’ясовано, що когнітивно-поведінкова терапія безсоння (КПТ-I) може бути корисним інструментом для усунення порушень сну.

Інші поведінкові або міжособистісні психотерапевтичні стратегії, спрямовані на покращення гігієни сну або поведінкової активації, можуть бути компонентом довгострокових планів лікування.

Електронні джерела:

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5093970/

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6287263/

https://www.tandfonline.com/doi/full/10.31887/DCNS.1999.1.2/galexopoulos

https://www.cambridge.org/core/journals/international-psychogeriatrics/article/vascular-depression-myth-or-reality/704C6091302B13EA90F082AE1CD8CA19

https://jamanetwork.com/journals/jamapsychiatry/fullarticle/482641

до списку статей Знайти лікаря
Рекомендуємо по цій темі:
5 липня 2024
Важка форма депресії: ознаки, симптоми та як її позбутися
Депресія – це психічний розлад, що спричиняє серйозні симптоми, які впливають на те, як людина почувається, думає та виконує повсякденні дії (працює, спить та їсть). Деякі випадки депресії є тяжчими, з інтенсивнішими симптомами, які можуть включати значну втрату апетиту та ваги, проблеми зі сном і часті думки про смерть або самогубство. Така депресія може бути паралізуючою. Людина починає прагнути до самоізоляції, їй стає важко вставати з ліжка вранці або виходити з дому.
18 червня 2024
Мелатонін при депресії
Мелатонін виконує багато функцій в організмі, але, в основному, він відомий тим, що підтримує циркадні ритми. Циркадний ритм – це «внутрішній годинник» організму людини. Цей гормон повідомляє організму, коли час спати, а коли – прокидатися.
21 травня 2024
Як розмовляти з лікарем про депресію
Для більшості людей розмова (навіть з лікарем) про їхній психічний розлад може стати важким випробуванням через певні упередження, які існують у суспільстві щодо цих хвороб.
17 квітня 2024
Аналізи на депресію: про роль лабораторних досліджень у діагностуванні депресії
Діагностування такого тяжкого захворювання як клінічна депресія потребує комплексного підходу, в першу чергу, тому що причини виникнення депресії різні й можуть включати спадкову схильність, перенесену психологічну травму, постійний стрес і навіть соматичні захворювання (наведений перелік причин, на жаль, неповний).