Аналізи на депресію: про роль лабораторних досліджень у діагностуванні депресії

Аналізи на депресію: про роль лабораторних досліджень у діагностуванні депресії

Діагностування такого тяжкого захворювання як клінічна депресія потребує комплексного підходу, в першу чергу, тому що причини виникнення депресії різні й можуть включати спадкову схильність, перенесену психологічну травму, постійний стрес і навіть соматичні захворювання (наведений перелік причин, на жаль, неповний).

Зміст

Останнім часом вчені різних країн намагаються визначити, чи існують певні біомаркери, які б з високою вірогідністю вказували на наявність у людини депресії та які можна було б виявити швидко, наприклад, за допомогою лабораторного дослідження крові. Цей напрямок наукових досліджень – аналізи при депресії – є дуже важливим, адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), депресія вражає майже 280 мільйонів людей у всьому світі.

Проте навіть якщо такі пошуки будуть успішними, діагностика депресії (принаймні, у найближчий час), все ж таки, обов’язково буде включати фізикальне обстеження і, головне, бесіду з лікарем для збору анамнезу. З іншого боку, медичні аналізи при депресії можуть бути корисними, коли людина неконтактна, що утруднює її спілкування з лікарем, при атиповій депресії, а також при лікуванні депресії у дітей.

Особливості сучасного підходу до діагностування депресії

Депресію зазвичай діагностують за допомогою комбінації традиційних медичних лабораторних досліджень і простого спілкування з пацієнтом.

Щоб ефективно діагностувати та лікувати депресію, лікар повинен знати про конкретні симптоми депресії. Психіатр, як правило, використовує низку стандартних запитань для виявлення депресії. У той час як фізичне обстеження покаже загальний стан здоров’я людини, розмовляючи з нею, лікар може дізнатися про інші речі, які стосуються встановлення діагнозу депресії. Людина, наприклад, може розказати про свій настрій, поведінку, звички та спосіб життя.

Діагноз депресії часто важко встановити, оскільки клінічна депресія може проявлятися різними способами. Наприклад, деякі люди з клінічною депресією впадають у стан апатії. Інші можуть стати дратівливими або навіть збудженими. Важливість режиму вживання їжі та сну може бути перебільшеним. Клінічна депресія може змусити хворого спати чи їсти надмірно, або ж навпаки – майже виключити таку повсякденну діяльність.

Через необхідність вивчення симптомів, обговорення історії хвороби та проходження серії тестів на фізичне і психічне здоров’я діагностування депресії часто може бути тривалим. Саме тому вчені й намагаються знайти простіший спосіб, використовуючи аналізи для виявлення депресії. Деякі дослідження підтверджують, що іноді це можливо.

Загальні симптоми депресії наступні:

  • майже постійне відчуття смутку або замкнутості;
  • втрата інтересу до речей, які хворому раніше подобалися;
  • втома;
  • зміни у звичках сну або вживанні їжі;
  • коливання ваги;
  • головний біль та біль у тілі;
  • дратівливість;
  • постійні негативні думки.

Проте є кілька інших психічних розладів, зокрема біполярний розлад, що мають багато таких же симптомів і їх легко сплутати з депресією. Це може зробити діагностування депресії ще складнішим, оскільки фахівець із психічного здоров’я повинен буде усунути дані розлади як можливу причину специфічного самопочуття. Щоб пришвидшити та спростити цей процес, фахівці намагаються встановити діагноз депресії по аналізу крові. Вони досліджують можливість використання аналізів крові для діагностування не лише депресії, а й інших проблем із психічним здоров’ям. Хоча це дослідження все ще нове та не є певним способом виявлення депресії за допомогою лабораторних тестів, початкові результати більш-менш обнадійливі.

Про роль деяких лабораторних досліджень у діагностуванні депресії

Загалом зараз лабораторні дослідження використовуються для виключення інших захворювань, які можуть проявлятися як депресія, а не для виявлення самої депресії. Наприклад, певні захворювання щитовидної залози та дефіцит вітаміну D мають ті ж симптоми, що й депресія, і їх можна виявити за допомогою аналізів крові. Проте останні дослідження засвідчують, що аналіз крові при депресії може бути корисним для її діагностування.

У нещодавньому дослідженні вчені ґрунтувалися на попередній роботі, яка вивчала рівні нейротрофічного фактора головного мозку (BDNF), білка в крові, який впливає на пам’ять і навчання, у людей із певними розладами настрою.

Нижчі рівні зрілого BDNF (mBDNF) були виявлені в учасників з депресією та біполярним розладом. Крім того, було виявлено, що в деяких випадках рівні mBDNF були нижчими у тих, хто повідомляв про серйозні симптоми, ніж у людей із помірними симптомами.

Хоча сучасні аналізи крові не можуть остаточно використовувати низькі рівні mBDNF для діагностування депресії, вони дають чіткий напрям для подальших досліджень.

Інші дослідження також показують, що й аналізи крові можуть у майбутньому застосовуватися для виявлення депресії.

Замість рівнів BDNF ці дослідження зосереджувалися на тому, як низькі рівні ферменту під назвою етаноламінфосфат можуть бути пов’язані з великим депресивним розладом (ВДР) у дорослих. Результати показали, що аналізи рівня фосфатів у крові могли правильно діагностувати депресію у 82% випадків.

Хоча ці висновки багатообіцяючі, все ще потрібні додаткові дослідження. Аналізи крові можуть допомогти встановити діагноз, але наразі вони не замінюють оцінку лікаря-фахівця.

Окрім того, лабораторні тести дуже ефективні для виключення або виявлення інших розладів здоров’я, зокрема певних харчових недоліків, які можуть спричинити депресію.

Важливо вивчити всі можливості під час діагностування депресії та інших психічних і фізичних станів. Багато захворювань можуть імітувати депресію, а деякі з них навіть зумовлювати її як симптом або побічний ефект.

Лікар може призначити дослідження крові, щоб визначити, чи є у людини соматична хвороба. Результати такого аналізу допоможуть йому зрозуміти, що відчуває людина, і сприятимуть призначенню правильного курсу лікування.

Поширені соматичні захворювання з такими ж симптомами, як депресія, наступні:

  • порушення роботи щитовидної залози;
  • синдром хронічної втоми;
  • низький рівень цукру в крові;
  • зневоднення;
  • відмова від кофеїну;
  • певні хвороби серця;
  • певні види онкологічних захворювань.

Аналізи крові також можуть допомогти визначити будь-який харчовий дефіцит, який може бути у людини (наприклад, низький рівень певних вітамінів і поживних речовин), що здатен спричинити депресію та інші розлади настрою.

Поширені дефіцити, пов'язані з депресією:

  • Вітамін D. Результати досліджень свідчать про те, що люди з депресією можуть мати нижчий рівень вітаміну D.
  • Вітамін B12. Нещодавнє дослідження підтвердило, що відсутність достатньої кількості вітаміну B12 у щоденному раціоні може підвищити ризик розвитку депресії.
  • Фолієва кислота. Дослідження пов’язують дефіцит фолієвої кислоти з депресією та іншими психічними розладами.
  • Цинк, магній і селен. Огляд 2018 року показав, що може існувати зв’язок між низьким рівнем цих трьох поживних речовин і депресією.

Депресію також можна сплутати з іншими психічними розладами, зокрема з тривожністю, синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) або біполярним розладом.

Правда, якою б неприємною вона не була

Зараз у медицині широко застосовуються лабораторні дослідження речовин у рідинах організму для отримання уявлення про фізичне здоров’я людини. Наука досягла прогресу у визначенні так званих біомаркерів, які фактично передбачають здоров’я чи хворобу та є клінічно корисними. Одним із чудових прикладів є визначення та розуміння біомаркерів щодо виявлення та лікування раку молочної залози.

Виглядає спокусливим застосування такого підходу і до психічних розладів, однак поки що експерти налаштовані досить скептично…

Біомаркер – це будь-яка виміряна характеристика захворювання, яка може передбачити ризик його розвитку, або певний перебіг хвороби, або відповідь на ліки чи інше втручання. Але на даний момент немає клінічно корисних біомаркерів для психічних розладів, із дуже небагатьма винятками.

Чесно кажучи, вчені досі не до кінця розуміють усе, що відбувається в мозку, і те, як це пов’язано з психічними захворюваннями. Якби вони це зрозуміли остаточно, людство мало б ліки від невиліковних хвороб.

Однак є деякі випадки, щодо яких вчені мають вагомі аргументи. Наприклад, нейромедіатор серотонін відіграє важливу роль у формуванні настрою, і вважається, що люди з депресією мають нижчий рівень серотоніну, що є фактором, який сприяє психічним захворюванням. Ось чому аналіз крові на серотонін при депресії може бути корисним. Відомо, що зараз загальноприйнятим лікуванням депресії є призначення селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), які блокують «зворотне захоплення» або реабсорбцію серотоніну в мозку, і тим самим підтримують рівень серотоніну вищим та доступнішим.

Крім визначення рівня серотоніну, існують аналізи крові, які вимірюють інші нейромедіатори, такі як глутамат, дофамін, адреналін і гамма-аміномасляна кислота (ГАМК). Отже, досить поширений аналіз на дофамін при депресії теж може виявитися корисним. Вважається, що всі перераховані сполуки, якщо їхні рівні незбалансовані, а також кілька інших, впливають на психічні хвороби. Так, може виявитися досить інформативним аналіз на гормони при депресії.

Увесь процес зв’язку між клітинами мозку за допомогою цих нейромедіаторів є надзвичайно складним, незалежно від того, чи йде мова про психічне захворювання, чи ні. У мозку існують мільярди клітин, які «спілкуються» між собою. Учені наводять дотепне порівняння: уся комунікація в мозку людини має таку ж складність, як усі розмови за допомогою усіх мобільних телефонів у світі в будь-яку хвилину.

Отже, для переважної більшості людей з психічними захворюваннями немає жодного лабораторного тесту, який би інформував лікаря, в чому полягає проблема. Тести, які існують, не дуже точні. Іншими словами, результати не корелюють прямо з симптомами або не передбачають, яким буде остаточний діагноз чи діагнози.

Одним з аспектів, який ці тести ігнорують, є зовнішні фактори, окрім нейромедіаторів, що сприяють психічним захворюванням. Важливо розуміти, що зовнішні стресори можуть пояснювати більше половини причин, чому людина страждає на поширений розлад психічного здоров’я, як-от депресія або тривога. І в таких випадках аналіз крові на депресію не матиме жодної користі.

Депресія – не вирок. Порятунок є!

Слід зазначити, що існує багато способів і методів боротьби та контролювання депресії. Тому важливо відвідати лікаря та поговорити про те, як людина себе почуває. Лікар порадить пройти обстеження і здати необхідні аналізи крові, щоб дізнатися, чи є якісь проблеми. Варто також поговорити з ним про те, що можна зробити, щоб впоратися із захворюванням. Це завжди допомагає покращити можливий результат лікування.

Крім ліків-антидепресантів і консультацій, є ще кілька підходів, які можуть допомогти пацієнту боротися з депресією, наприклад:

  • Здорове харчування може сприяти підвищенню настрою більше, ніж людина думає. Таке харчування заряджає енергією протягом дня.
  • Хороший і якісний сон також допомагає впоратися з депресією.
  • Регулярні фізичні вправи покращують здоров’я та настрій. Це створює позитивне відчуття, яке допомагає бути активним не лише фізично, а й розумово.
  • Якщо людина в депресії, їй слід повністю уникати споживання алкоголю. Спиртні напої лише посилюють симптоми.

Треба пам’ятати, що вирішальну роль у лікуванні депресії відіграє діагностування цієї хвороби. Обов’язково слід звернутися до лікаря та пройти призначене лікування.

Електронні джерела:

https://www.verywellmind.com/is-there-a-blood-test-for-depression-1066915

https://www.1mg.com/articles/diagnosis-of-depression-can-blood-tests-help/

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3527816/

https://www.webmd.com/depression/depression-diagnosis

https://psychcentral.com/depression/blood-test-for-depression

https://www.nature.com/articles/s41398-021-01505-5

до списку статей Знайти лікаря
Рекомендуємо по цій темі:
5 липня 2024
Важка форма депресії: ознаки, симптоми та як її позбутися
Депресія – це психічний розлад, що спричиняє серйозні симптоми, які впливають на те, як людина почувається, думає та виконує повсякденні дії (працює, спить та їсть). Деякі випадки депресії є тяжчими, з інтенсивнішими симптомами, які можуть включати значну втрату апетиту та ваги, проблеми зі сном і часті думки про смерть або самогубство. Така депресія може бути паралізуючою. Людина починає прагнути до самоізоляції, їй стає важко вставати з ліжка вранці або виходити з дому.
18 червня 2024
Мелатонін при депресії
Мелатонін виконує багато функцій в організмі, але, в основному, він відомий тим, що підтримує циркадні ритми. Циркадний ритм – це «внутрішній годинник» організму людини. Цей гормон повідомляє організму, коли час спати, а коли – прокидатися.
21 травня 2024
Як розмовляти з лікарем про депресію
Для більшості людей розмова (навіть з лікарем) про їхній психічний розлад може стати важким випробуванням через певні упередження, які існують у суспільстві щодо цих хвороб.
17 квітня 2024
Аналізи на депресію: про роль лабораторних досліджень у діагностуванні депресії
Діагностування такого тяжкого захворювання як клінічна депресія потребує комплексного підходу, в першу чергу, тому що причини виникнення депресії різні й можуть включати спадкову схильність, перенесену психологічну травму, постійний стрес і навіть соматичні захворювання (наведений перелік причин, на жаль, неповний).