При веріфікованому, підтвердженому виставленому діагнозі депресивний розлад чи депресивний синдром, що супроводжує інше соматичне захворювання, часто призначають антидепресанти. Сьогодні це препарати № 1 при лікуванні депресивного розладу.
Коли пацієнт звертається до сімейного лікаря, лікар повинен, згідно протоколу і для ефективної роботи обстежувати не лише соматичний стан пацієнта, а і його психічний стан. Завершується опитування тим, що лікар виставляє депресивний синдром. Но лише лікарі-психіатри згідно закону України, «Про психіатричну допомогу» від 2000 р. мають право виставляти психіатричний діагноз. Всі інші лікарі можуть лише запідозрити і виставити синдром у даного пацієнта. Синдром – це не діагноз. Він може супроводжувати інші соматичні хронічні захворювання.
Людині важко розібратися: звертатись до психолога чи до психіатра, психолога-психотерапевта. До психолога звертаються коли є зовнішня причина, конкретна проблема. Психіатр і лікар-психотерапевт працюють з розладами. Тобто те, що не просто психологічна, а біологічна проблема, коли вирішивши психологічно в оточенні, чи прибравши стрес, проблема не зникає, людина відчуває неміч, втому підвищену, вона непрацездатна, неефективна.
Якщо ми говоримо про депресивний розлад, як психічний розлад, то просто зміна соціального оточення не дасть ефекту. До депресивного розладу і у дорослих, і у дітей, потрібно підходити комплексно. Коли говорять про дітей, завжди шукають психотравмуючий чи неприємні соціальні фактори, які викликають цей емоційний прояв.
Але дитяча психіатрія відрізняється від дорослої кваліфікаційними інструментами, розумінням клініки. Тому в нас окремо дитячі психіатри і, відповідно, дорослі психіатри. Клініка депресії у дітей менш диференціальна, менш чітка.
Генетичний фактор є одним із важливих факторів вивчення емоційних розладів. Там, де ми вивчаємо депресивні розлади і знайомимось з клінічними ознаками депресії, ми звертаємось до генетичного фактору.
Я не прив'язував би вік до слова «депресія». І можливо треба застерегти: не потрібно їх асоціювати. Якщо людина дожила до 50-60-70-80 років, то вона не повинна розплачуватися емоційними розладами: фобіями, тривогами і депресіями.
Депресивний синдром, або депресивний феномен, або ж депресивний симптомокомплекс зустрічається при ряді захворювань. Перш за все - це депресивний розлад, що відноситься до афективних, тобто емоційних розладів. Але депресивний синдром зустрічається і при ряді інших захворювань. Всі вони зв'язані з мозковою діяльностю, тому що депресія - це патологічна продукція мозку.
На сьогоднішній день наука не може визначити єдину причину депресивних розладів. Тому при вивченній пацієнта ми враховуємо все. На це вказують і генетичні фактори: наявність спадковості, емоційні порушення в родині, особливо, що відносяться до афективних станів (емоційних порушень), не обов'язково депресії.
Люди, як правило, доходять до самоаналізу що потрібно звернутись до лікаря достатньо пізно. В основному, це зауважують близькі, родичі, працедавець. Але і сама людини може проаналізувати якщо її настрій погіршився занадто тривало.
Депресія — це поширений розлад психічного здоров’я, який супроводжується постійним відчуттям смутку та впливає на спосіб мислення, сон, харчування і щоденні дії. Це захворювання має кілька типів, але, на щастя, піддається лікуванню. Ефективними методами лікування є розмовна терапія, медикаментозне лікування або їхнє поєднання. Вкрай важливо не зволікати та звертатися по медичну допомогу одразу, щойно з’являються перші симптоми депресії. Швидкий доступ до підтримки може значно покращити якість життя та допомогти у відновленні.
Звіробій при депресії – це стародавній метод лікування, який має антидепресивний ефект. Але чи підтверджують сучасні дослідження його ефективність? Дізнайтесь у цій статті.
Сезонна депресія, також відома як осіння депресія або сезонний афективний розлад (САР), – це розлад настрою, який виникає щороку приблизно в один і той же час. Зазвичай захворювання починається восени або взимку і закінчується навесні або на початку літа. Ці зміни настрою можуть вплинути на почуття, думки та дії людини.