Відео

Мелатонін – органічна речовина, що дозволяє нам бути циркадіанними: вночі спати, а вдень бути активними. Але для пацієнтів з депресивними розладами, є така думка, що якщо не вистачає мелатоніну, я можна приймати мелатонін штучний, так званий екзогенний, у вигляді препаратів. Вони по-різному називаються, але основа там мелатонін: 1,2,6,8 мг – немає значення. Це невірна ідея. Тому що пробували вже… Це було б дуже просто вирішити всі проблеми пацієнтів з депресіями, з порушеним сном.

Якщо ми говоримо про лікування депресії, то фізична активність являється фактором, який амортизує депресію, або зменшує рівень депресії. Ми завжди намагаємося пацієнта з депресією не залишити в спокої, лежачи на дивані, тим більше перед телевізором. Але вони і не дивляться телевізор, воно їм все-одно, як картинка, вони просто не сприймають цієї картинки.

Доволі часто при хронічному больовому синдромі, при хронічному больовому розладі, а хронічний біль може супроводжувати десятки, якщо не сотні захворювань, коли у пацієнта постійно щось болить, це поза всяким сумнівом, 100% впливає на емоційний стан, на психічну функцію пацієнта, на його, перш за все, емоційний стан.

Доволі часто при хронічному больовому синдромі, при хронічному больовому розладі, а хронічний біль може супроводжувати десятки, якщо не сотні захворювань, коли у пацієнта постійно щось болить, це поза всяким сумнівом, 100% впливає на емоційний стан, на психічну функцію пацієнта, на його, перш за все, емоційний стан.

Нагадую, що за законом «Про психіатричну допомогу», в Україні 2000 року, примусова госпіталізація, виклик швидкої допомоги, тим більше спеціалізованої психіатричної допомоги, може відбутися лише в 2-х випадках: якщо у пацієнта з психічним розладом є дії, які вказують на агресію до зовнішніх, агресію до оточення або агресію по відношенню до себе. Агресія до оточення, як правило, у пацієнтів з депресивним розладом не буває. А от агресія по відношенню до себе, конкретно суїцидальні дії, гомоцидні дії, суїцидальні думки, які переходять в погрозу, або спроби бувають – це є причиною, коли зауважується, що у родича, рідної людини появилися не просто важкі думки, що життя погане і нічого не радує, а появилися ідеї гріха, вини, «я обтяжливий для інших…».

Я би проговорив червону лінію для депресивного розладу. Перше: стійке порушення сну. Друге: асоціалізація людини. Вона не виходить на роботу, вона не ефективна, втрата працездатності, втрата (категорична і різка) задоволення від будь-якого життя. Обов’язковим елементом депресії, який є червоною лінією, суперчервоною та жирною лінією – втрата суті життя.

Коли ми говоримо про депресивний розлад, це люди подавлені, люди безініціативні в силу хімічних змін в головному мозку. Звести лише до біологічної терапії, до тих же антидепресантів чи інших додаткових препаратів не можна. Ми завжди намагаємося змінити якісь соціальні фактори в його житті. В тому числі, якщо він загружений негативом, запитанням – де він буде отримувати позитив. А позитив отримується достатньо простими речами.

Немає простої однозначної відповіді, що від будь-чого можна вилікуватися. Депресивний розлад – це серйозне захворювання і до нього треба підходити дуже фахово.

Я думаю, що історія тягнеться давно. Бояться досі в Україні психіатра, бояться стигматизації, ущемлення прав людини, вважаючи, що психіатрія направо і наліво маже чорною фарбою і на лобі буде написано: «психічний розлад». Повірте, через це проходили всі країни. Ми рухаємося в цивілізовану площину, до стандартів Євросоюзу, де рівень стигматизації зменшується. Хоча повністю позбавитися від нього неможливо.

Лікар, який консультує пацієнта, з підтвердженим психічним розладом, звичайно призначає препарати, виписуючи рецепт. Рецепт не відрізняється кардинально від інших рецептів. Він повинен мати стандартний бланк, де міститься штамп закладу, де працює лікар, печатку медичного закладу (лікарні чи амбулаторії) і, відповідно, печатку і підпис самого лікаря. Інше питання, якщо виписуються препарати на бланку форми 3, це снодійні, які можуть при тривалому прийомі викликати залежність...