Відео

Лікар дерматолог, який побачив «своє» захворювання, тобто кваліфіковане його фахом, який лікує і бачить, що це хронічне захворювання відноситься до лікарів-інтерністів (не психіатрів), та може застосовувати скринінговий інструмент по виявленню депресивних проявів, провести клінічну бесіду і прийняти таке рішення, в зв’язку з депресивним синдромом, що є додатком до емоційного розладу, та добавити до терапії антидепресант. Тим більше, що він користується стандартами і настановами, що повністю пояснює як треба діяти з тим чи іншим пацієнтом.

Там де є хронічне захворювання будь-якого ґенезу, тут важливо само слово «хронічне» захворювання, рівень депресії починає різко зростати. Ці пацієнти дуже сильно переживають! По-перше – це зовнішність. По-друге – це страждання, фізіологічні страждання: зуд, пухирі і т.д.

Звичайно, там де пацієнт страждає сильними, а мігрень – це сильні головні болі, приступо-подібні головні болі, неймовірні… Пацієнт, який страждає мігренями, навіть його вираз обличчя – це гримаса жаху, того, що до нього приходить. Він готовий що завгодно зробити.

Як правило, після певних неврологічних проблем, неврологічних уражень, уражень головного мозку (в основному це інсульти, як правило правопівкульні інсульти), коли виникає деструкція кори головного мозку, інших структур головного мозку, може виникнути больовий синдром, який є достатньо хронічним, або після травм, у тому числі і ортопедичних травм. Там, де є хронізація…

Якщо ми говоримо про депресивний розлад, тобто серйозну депресію, яка людину зробила непрацездатною, і, навіть, коли виникають погані думки про життя, то я це називаю «поглажуванням» симптомів. Тобто трохи прибрати нервозність, збалансувати мікроелементи, яких можливо не хватає. Як правило, це не працює.

Мелатонін – органічна речовина, що дозволяє нам бути циркадіанними: вночі спати, а вдень бути активними. Але для пацієнтів з депресивними розладами, є така думка, що якщо не вистачає мелатоніну, я можна приймати мелатонін штучний, так званий екзогенний, у вигляді препаратів. Вони по-різному називаються, але основа там мелатонін: 1,2,6,8 мг – немає значення. Це невірна ідея. Тому що пробували вже… Це було б дуже просто вирішити всі проблеми пацієнтів з депресіями, з порушеним сном.

Якщо ми говоримо про лікування депресії, то фізична активність являється фактором, який амортизує депресію, або зменшує рівень депресії. Ми завжди намагаємося пацієнта з депресією не залишити в спокої, лежачи на дивані, тим більше перед телевізором. Але вони і не дивляться телевізор, воно їм все-одно, як картинка, вони просто не сприймають цієї картинки.

Доволі часто при хронічному больовому синдромі, при хронічному больовому розладі, а хронічний біль може супроводжувати десятки, якщо не сотні захворювань, коли у пацієнта постійно щось болить, це поза всяким сумнівом, 100% впливає на емоційний стан, на психічну функцію пацієнта, на його, перш за все, емоційний стан.

Доволі часто при хронічному больовому синдромі, при хронічному больовому розладі, а хронічний біль може супроводжувати десятки, якщо не сотні захворювань, коли у пацієнта постійно щось болить, це поза всяким сумнівом, 100% впливає на емоційний стан, на психічну функцію пацієнта, на його, перш за все, емоційний стан.

Нагадую, що за законом «Про психіатричну допомогу», в Україні 2000 року, примусова госпіталізація, виклик швидкої допомоги, тим більше спеціалізованої психіатричної допомоги, може відбутися лише в 2-х випадках: якщо у пацієнта з психічним розладом є дії, які вказують на агресію до зовнішніх, агресію до оточення або агресію по відношенню до себе. Агресія до оточення, як правило, у пацієнтів з депресивним розладом не буває. А от агресія по відношенню до себе, конкретно суїцидальні дії, гомоцидні дії, суїцидальні думки, які переходять в погрозу, або спроби бувають – це є причиною, коли зауважується, що у родича, рідної людини появилися не просто важкі думки, що життя погане і нічого не радує, а появилися ідеї гріха, вини, «я обтяжливий для інших…».