Фізична активність під час лікування депресії

Якщо ми говоримо про лікування депресії, то фізична активність являється фактором, який амортизує депресію, або зменшує рівень депресії. Ми завжди намагаємося пацієнта з депресією не залишити в спокої, лежачи на дивані, тим більше перед телевізором. Але вони і не дивляться телевізор, воно їм все одно яка картинка, вони просто не сприймають цієї картинки.

Ми намагаємося, щоб він був фізично активним, як мінімум, прогулювався. Якщо він може підключати фізичну активність: саджати, копати – це ще плюс. Це великий плюс. Якщо цього немає, то хай він іде в місті в фітнес-зал, хоч якусь фізичну активність робить… Водні процедури… Але моторика дуже важлива.

Що таке моторика? Це значить працювати з його тілом, а мозок і тіло взаємопов’язані. Працюючи з його тілом, втому числі з кишківником, ми починаємо впливати на головний мозок.

Важливо ще і де відбувається це все. Депресія достатньо фоточутлива, вона чутлива, і ми говоримо інколи про сезонні депресії, коли депресія приходить підчас осені, зими і потім відступає підчас весни і літа. Тому, зрозуміло, якщо вона приходить тоді, коли знижується кількість денного світла, це денне світло треба «купірувати» іншими факторами. Іти туди, де є освітлення. Використовувати інколи спеціальні лампи для освітлення, ловити той кайф, коли буває сонячне світло і виходити на вулицю, отримувати задоволення.

Отже, фізична активність являється якоюсь мірою допомогою для лікування цих пацієнтів, але вона не заміняє повноцінного лікування.