Чи здатна людина самостійно зрозуміти, що у неї депресія?
Чи здатна людина самостійно зрозуміти, що у неї депресія?
facebook
fb messenger
Люди, як правило, доходять до самоаналізу що потрібно звернутись до лікаря достатньо пізно. В основному, це зауважують близькі, родичі, працедавець. Але і сама людини може проаналізувати якщо її настрій погіршився занадто тривало.
Перше, для поганого настрою повинна бути причина. Перший аналіз - знайди причину, чому твій настрій раптом зупсівався? Що відбулося? Психологічна ситуація в сім'ї, роботі, дітьми - тоді все зрозуміло. При депресивному розладі прив'язати настрій до стресової ситуації неможливо. Депресивний розлад приходить начебто безпричинно. Іноді при депресивному розладі буває стресовий початок, надмірне переживання, фізіологічний процес, наприклад, пологи.
Самоаналіз може дати інформацію, алеоцінити себе достатньо складноо. Близькі зауважують краще тебе. А спеціаліст, розрізнить втому від емоційного вигорання, чи депресивний розлад як психічний розлад.
Діагностування такого тяжкого захворювання як клінічна депресія потребує комплексного підходу, в першу чергу, тому що причини виникнення депресії різні й можуть включати спадкову схильність, перенесену психологічну травму, постійний стрес і навіть соматичні захворювання (наведений перелік причин, на жаль, неповний).
Протягом багатьох десятиліть «золотим стандартом» лікування депресивних розладів вважалося поєднання медикаментозної терапії (препаратів з різних груп антидепресантів та деяких інших лікарських засобів) і психотерапії, тобто застосування словесного впливу на психіку людини, що страждає на психічний розлад (у даному випадку – на депресію) з терапевтичною метою.
Дані деяких досліджень стану й функціонування нервової системи, а також радіологічні дані про причетність судинних захворювань до розвитку деяких типів депресії у літніх людей стали основою опису судинної депресії, вікового розладу настрою. Клінічні й рентгенологічні прояви та часте поєднання з когнітивними розладами відрізняють її від інших типів депресії.
Симптоми депресії, які відчувають хворі люди, включають втрату надії, відсутність мотивації та значне зниження активності у повсякденній діяльності. Кожен переживає депресію по-різному, і деякі люди можуть не відчувати того, про що повідомляють інші.
Діагностування такого тяжкого захворювання як клінічна депресія потребує комплексного підходу, в першу чергу, тому що причини виникнення депресії різні й можуть включати спадкову схильність, перенесену психологічну травму, постійний стрес і навіть соматичні захворювання (наведений перелік причин, на жаль, неповний).
Протягом багатьох десятиліть «золотим стандартом» лікування депресивних розладів вважалося поєднання медикаментозної терапії (препаратів з різних груп антидепресантів та деяких інших лікарських засобів) і психотерапії, тобто застосування словесного впливу на психіку людини, що страждає на психічний розлад (у даному випадку – на депресію) з терапевтичною метою.
Дані деяких досліджень стану й функціонування нервової системи, а також радіологічні дані про причетність судинних захворювань до розвитку деяких типів депресії у літніх людей стали основою опису судинної депресії, вікового розладу настрою. Клінічні й рентгенологічні прояви та часте поєднання з когнітивними розладами відрізняють її від інших типів депресії.
Симптоми депресії, які відчувають хворі люди, включають втрату надії, відсутність мотивації та значне зниження активності у повсякденній діяльності. Кожен переживає депресію по-різному, і деякі люди можуть не відчувати того, про що повідомляють інші.
Депресію зазвичай лікують за допомогою лікарських засобів, психотерапії або їхнього поєднання, і найчастіше після такого лікування симптоми депресивного розладу зникають. Проте іноді симптоми хвороби після типового лікування спостерігаються й далі. У таких випадках лікарі вважають, що у пацієнта є «резистентна депресія» (РД), або «терапевтично резистентна депресія» (ТРД).