Що потрібно знати про депресію
пацієнтам та фахівцям
Фізичні та моральні страждання мирного населення під час бойових дій можуть стати тригером як нових випадків депресії, так і загострень/рецидивів у людей, які мали епізоди цієї хвороби у минулому, ще до початку війни. У цьому разі депресія загрожує не тільки тим мирним жителям, які опинилися у зоні бойових дій, а й тим, хто перебуває на тій території країни, що зазнала нападу, якої війна безпосередньо не зачепила.
Зміст
Як зазначають багато фахівців із психіатрії, особливістю практично всіх випадків психічних розладів під час війни є те, що вони зазвичай розвиваються на тлі психічної травми. Примітно, що коморбідність посттравматичного стресового розладу (найчастішого захворювання у мирного населення під час бойових дій) і депресії призводить до тяжчого стану хворих, ніж у тих, що мають лише один із таких розладів.
Депресія, пов’язана з війною, може вражати людей будь-якого віку, включаючи дітей. Однак, клінічні симптоми депресії, навіть якщо вони тяжкі, зазвичай покращуються завдяки психологічному консультуванню, прийому антидепресантів або їхній комбінації. Отже, як і при будь-якому іншому захворюванні, вчасна діагностика депресії у жертв війни має першочергове значення для покращення їхнього стану.
Мирне населення під час війни може загинути чи зазнати важких поранень від артилерійських/ракетних обстрілів або нападів ворожої бомбардувальної авіації. Проте, психічні розлади (депресія, ПТСР, гострі психози тощо) можуть часто розвиватися і у людей, які не перебували у зоні бойових дій.
Декілька років тому німецькі дослідники з університету міста Мюнстер опублікували результати свого фундаментального дослідження, присвяченого поширеності основних психічних розладів у жертв війни.
У процесі роботи автори використовували інформацію з Uppsala Conflict Database (Упсальська програма даних про збройні конфлікти – програма збору даних про організоване насильство, заснована в Упсальському університеті у Швеції).
Згідно з повідомленнями цих вчених, близько 1,45 мільярда людей у всьому світі пережили війну між 1989 і 2015 роками і все ще були живі в 2015 році, включаючи 1 мільярд дорослих. На основі проведеного ними мета-аналізу дослідники підрахували, що близько 354 мільйонів дорослих людей, які пережили війну, страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та/або депресії. Із них близько 117 мільйонів одночасно мають ПТСР і депресію.
Ступінь тяжкості депресії, причиною якої стала війна, може варіюватися від легких, тимчасових епізодів смутку до стійкого гнітючого стану.
Ознаки та симптоми такої депресії зазвичай є такими ж, як і в пацієнтів у мирний час, і можуть включати наступне:
Симптоми цього захворювання зазвичай є досить серйозними і вони здатні зумовлювати помітні проблеми у стосунках з іншими людьми або в повсякденній діяльності, наприклад, на роботі, в школі або в громадській діяльності.
Діагностика депресії для досвідченого лікаря-психіатра не є надто важким завданням. Для оцінки стану хворого лікар зазвичай використовує детальне опитування, яке може супроводжуватися фізикальним обстеженням і лабораторними дослідженнями (бо у деяких випадках першопричиною депресії може бути не психологічна травма, а соматичне захворювання, як-от: серцево-судинні та онкологічні хвороби, постінсультний стан, хвороба Паркінсона, хвороба Крона, цукровий діабет).
Існує багато варіантів лікування депресії. Після збору анамнезу і бесіди з пацієнтом лікар визначає, який тип лікування є найкращим у кожному конкретному випадку. У багатьох випадках легші форми депресії лікуються за допомогою психотерапії. Тяжчу депресію лікують за допомогою антидепресантів або одночасно призначають психотерапію та спеціальні препарати.
Дослідження засвідчили, що певні види терапії та ліки ефективні як при депресії, так і при ПТСР. Оскільки симптоми посттравматичного стресового розладу та депресії можуть перетинатися, лікування, яке допомагає при ПТСР, також може призвести до покращення стану пацієнта при депресії. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – це тип терапії, який, як доведено вченими, є ефективним при обох розладах. КПТ може допомогти пацієнтам змінити негативний стиль мислення та дій, що може призвести як до депресії, так і до посттравматичного стресового розладу.
Дуже часто застосовують клас ліків, які є ефективними як при депресії, так і для лікування посттравматичного стресового стресу – це селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС).
Звичайно, немає жодного сумніву у тому, що лікуванням депресії, пов’язаної з бойовими діями (а цей тип депресії зазвичай має досить важкий перебіг, особливо у дорослих), повинен займатися кваліфікований лікар. Проте, і сам хворий після встановлення діагнозу і призначення основного лікування здатний зробити багато чого для покращення свого самопочуття (такі дії обов’язково попередньо повинні бути узгоджені з лікарем).
Варто зазначити, що депресія може змусити людину почуватися виснаженою, нікчемною, безпорадною, безнадійною і сумною. Ці відчуття можуть змусити хворого почувати себе так, ніби йому ніколи не стане краще. Він навіть може подумати, що варто просто здатися «на милість долі». Крім цього, деякі симптоми депресії, такі як втома або апатія, відсутність бажання щось робити, також можуть завадити хворому звернутися по медичну допомогу.
Однак, дуже важливо розуміти, що ці негативні думки та почуття є частиною депресії. Якщо людина думає, що у неї депресія, їй слід звернутися до лікаря, незважаючи на ці відчуття. Треба усвідомити і очікувати, що негативні відчуття зміняться, коли почне діяти лікування.
А тим часом, в очікуванні поліпшення, варто вдатися до деяких спеціальних прийомів, щоб покращити свій настрій:
до списку статей Знайти лікаря
