Що потрібно знати про депресію
пацієнтам та фахівцям
На жаль, діти дійсно можуть страждати на депресію. Дитяча депресія відрізняється від звичайних нетривалих спадів настрою та повсякденних негативних емоцій, які діти переживають у процесі свого розвитку.
Зміст
Проте слід пам’ятати, що якщо дитина виглядає сумною, це ще не є сигналом про те, що у неї серйозна депресія. Але якщо смуток стає постійним або заважає нормальній суспільній діяльності, інтересам, навчанню в школі або сімейному життю, це може означати, що у дитини дійсно виникла справжня депресивна хвороба. Водночас варто зазначити, що хоча депресія – серйозне захворювання, воно піддається лікуванню.
Симптоми депресії у дітей різні. Цей розлад нерідко не діагностується і не лікується, оскільки батьки сприймають симптоми депресії у своєї дитини як нормальні емоційні та психологічні зміни. Ранні медичні дослідження зосереджувались в основному на «маскованій» депресії, коли пригнічений настрій дитини супроводжується імпульсивною поведінкою чи спалахами гніву. Хоча ці явища дійсно зустрічаються у дітей, що страждають на депресію, особливо у дітей молодшого віку, багато маленьких хворих відчувають смуток або поганий настрій, подібно до дорослих із депресією. Основні симптоми депресії зазвичай проявляються смутком, почуттям безнадії та змінами настрою.
Ознаки та симптоми депресії у дітей включають наступні прояви:
Не у кожної дитини з депресією є всі ці симптоми. Насправді більшість хворих проявляють різні симптоми в різний час і в різних умовах. Хоча деякі діти можуть продовжувати поводитися досить добре у структурованому середовищі, у більшості дітей зі значною депресією стають помітні зміни у суспільній діяльності, як-от: втрата інтересу до школи, погана успішність у навчанні або навіть зміна зовнішності. Діти також можуть почати вживати наркотики або алкоголь, особливо якщо їм більше 12 років.
Хоча суїциди відносно рідко зустрічаються у віці до 12 років, маленькі діти все-таки здатні до спроби самогубства – і вони можуть це робити імпульсивно, коли вони засмучені або злі. Дівчата частіше намагаються покінчити життя самогубством, але хлопці частіше вбивають себе, коли роблять спробу. Діти з анамнезом сімейного насилля, зловживання алкоголем, фізичного чи сексуального насильства піддаються більшому ризику самогубства, як і діти з симптомами депресії.
Цей розлад значно частіше зустрічається у хлопчиків віком до 10 років. Але у віці від 10 до 16 років депресія частіше спостерігається у дівчаток.
Біполярний розлад (одним з компонентів якого є епізоди депресії) частіше зустрічається у підлітків, ніж у дітей молодшого віку. Але біполярний розлад у дітей може бути важчим, ніж у підлітків. Депресія також частіше спостерігається у дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) або розладом поведінки (РП) – при цьому названі розлади іноді можуть маскувати симптоми депресії.
Як і у дорослих, депресія у дітей може бути викликана будь-яким поєднанням явищ, які стосуються фізичного здоров’я, подій у житті, сімейної історії, навколишнього середовища, генетичної вразливості та біохімічних порушень. Депресія – це не минущий спад настрою і вона не проходить без належного лікування.
Діти з сімейною історією депресії також мають більший ризик розвитку цього захворювання. У дітей, батьки яких страждають на депресію, зазвичай перший епізод депресії спостерігається раніше, ніж у дітей, чиї батьки не мають цього захворювання. Діти з неблагополучних чи конфліктних сімей або діти та підлітки, які вживають алкоголь та наркотики, також мають більший ризик розвитку депресії.
Якщо симптоми депресії у дитини тривають щонайменше 2 тижні, слід відвідати педіатра, щоб переконатися у відсутності фізичних причин симптомів і у разі необхідності забезпечити дитині належне лікування. Рекомендується також консультація лікаря-психіатра, який спеціалізується на розладах психіки у дітей. Варто знати, що педіатр цілком може попросити поговорити з дитиною наодинці.
Оцінка психічного здоров'я повинна включати бесіду з батьками або опікунами та дитиною, а також різні необхідні психологічні тести. Інформація від учителів, друзів та однокласників може бути корисною для того, щоб з’ясувати, що тривожні симптоми спостерігаються у дитини під час різних видів діяльності та є помітною зміною у порівнянні з попередньою поведінкою.
Не існує конкретних медичних або психологічних тестів, які б однозначно виявляли депресію, але такі інструменти, як опитувальники (як для дитини, так і для батьків) у поєднанні з особистою інформацією можуть бути дуже корисними для діагностики депресії у дітей. Іноді бесіди з лікарем та опитування можуть виявити інші проблеми, які сприяють депресії, такі як СДУГ, порушення поведінки та ОКР.
Деякі педіатри проводять перший скринінг психічного здоров'я під час профілактичного медогляду дитини, починаючи з 11-річного віку, та кожного року після цього.
Методи лікування дітей з депресією подібні до варіантів лікування дорослих, включаючи психотерапію (консультування) та прийом ліків. Лікар може запропонувати спочатку психотерапію і розглянути антидепресанти як альтернативу, якщо немає значного поліпшення. Найкращі на сьогоднішній день дослідження свідчать про те, що при лікуванні депресії найбільш ефективним є поєднання психотерапії та медикаментозної терапії.
Важливо, щоб лікування такими препаратами відбувалося під наглядом кваліфікованого фахівця. Слід також детально обговорити з таким спеціалістом потенційні ризики та користь лікування цими засобами для дитини.
Дітей з біполярним розладом, у яких бувають регулярні епізоди депресії, лікують за допомогою психотерапії та комбінації ліків – зазвичай антидепресантів та стабілізаторів настрою.
Антидепресанти слід застосовувати з обережністю, оскільки у дітей з біполярним розладом вони можуть викликати напади маніакальної або гіперактивної поведінки.
FDA попереджає, що антидепресанти можуть збільшити ризик суїцидального мислення та поведінки у дітей та підлітків з депресією та іншими психічними розладами. Важливо щоб дитина, яка приймає ці ліки, була під контролем лікаря.
Дослідження показали, що зараз депресія вперше виникає у дітей в більш молодшому віці, ніж раніше. Як і у дорослих, з часом у дітей депресія може повернутися. Депресія часто з’являється одночасно з іншими фізичними захворюваннями. І, оскільки дослідження показали, що депресія може передувати більш серйозним психічним захворюванням, діагностика, раннє лікування та ретельне спостереження мають вирішальне значення.
З різних причин багато батьків дітей з депресією ніколи не звертаються по відповідне лікування для своєї дитини, хоча таке лікування здатне покращити самопочуття багатьох хворих з депресією – навіть з важкою.
Без належного лікування симптоми депресії можуть зберігатися тижнями, місяцями або роками. Окрім спричинення міжособистісних та психосоціальних проблем, депресія у дітей також пов’язана з підвищеним ризиком самогубства. Крім того, цей ризик зростає, особливо серед хлопчиків-підлітків, коли депресія супроводжується іншими розладами психічного здоров’я (наприклад, розладом поведінки, зловживанням психоактивними речовинами). Дуже важливо, щоб батьки дуже серйозно ставилися до всіх симптомів депресії та суїцидальної поведінки у дітей та негайно зверталися до лікаря.
Батьки повинні бути особливо пильними щодо ознак, які можуть свідчити про те, що їхня дитина перебуває у групі ризику самогубства.
Попереджувальними ознаками суїцидальної поведінки у дітей є:
При підозрі, що дитина перебуває у депресії, обов’язково знайдіть час, щоб вислухати її і визначити її проблеми і страхи. Навіть якщо ви не вважаєте, що проблема може викликати справжнє занепокоєння, пам’ятайте, що дитині вона може здаватися цілком реальною. Важливо підтримувати щире спілкування з дитиною, навіть якщо вона хоче уникнути цього. Намагайтеся не інструктувати дитину, що саме вона повинна робити. Натомість уважно дослухайтесь до неї, і ви можете дізнатися більше про причини, що спричиняють її проблеми.
Якщо у батьків виникає занепокоєння щодо можливого виникнення депресії у їхньої дитини, варто якомога скоріше звернутися по медичну допомогу до фахівця.
Окрім медичної допомоги, ви можете підтримати свою дитину, переконавшись у тому, що вона має здорове середовище вдома, у школі та взагалі в будь-якому оточенні. Завжди нагадуйте своїй дитині про те, що вона може і повинна відкрито і чесно розповідати батькам про свої почуття та про те, що її тривожить.
до списку статей Знайти лікаря
