Чи можна при депресії звернутися до сімейного лікаря

За стандартами і клінічними настановами, гайдлайнами на Заході 80% антидепресантів (мова йде про біологічні препарати для ліквідації або покращання стану при депресії) виписується не лікарями-психіатрами. Наша клінічна настанова, яка є на сайті МОЗ України посилається на ці дані і маючи прототипами кращі світові гайдлайни по веденню афективних емоційних розладів, відсилає перш за все до первинної ланки.

Коли пацієнт звертається до сімейного лікаря, лікар повинен, згідно протоколу і для ефективної роботи обстежувати не лише соматичний стан пацієнта, а і його психічний стан. Для цього в клінічній настанові прописані і в усьому світі застосовуються певні шкали, які називаються скринінгові шкали. Це не означає що давши пацієнту скринінгову шкалу, стандартно це PHQ-2, PHQ-9, (по цифрі зрозуміло скільки запитань ставиться).

У першому випадку 2 запитання, а якщо відповіді стверджувальні, то вони розширяються до 9 з PHQ-9. Це варіант запідозрити, що у пацієнта є депресивні прояви, які потребують додаткового клінічного опитування. Сімейний лікар, який отримав позитивні відповіді, повинен провести додаткове клінічне опитування, щоб оцінити стан пацієнта із гіпертонічною хворобою чи бронхіальною астмою.

Завершуючи додаткове клінічне опитування лікар може застосувати інші шкали: HAM-D, госпітальна шкала депресії, шкалу Бека, Занга. Завершується опитування тим, що лікар виставляє депресивний синдром. Нагадаю, що лише лікарі-психіатри згідно закону України, «Про психіатричну допомогу» від 2000 р. мають право виставляти психіатричний діагноз: так званий, кластер F за МКХ-10.

Всі інші лікарі можуть лише запідозрити і виставити синдром у даного пацієнта. Синдром – це не діагноз. Він може супроводжувати інші соматичні хронічні захворювання. На основі синдромальної діагностики сімейний лікар може проводити корекцію стану пацієнта, в тому числі, призначенням антидепресантів.