Що потрібно знати про депресію
пацієнтам та фахівцям
У сучасній психіатрії під післяпологовою депресією мається на увазі форма гострої депресії, яка розвивається у жінок після народження дитини. У разі розвитку цього захворювання у молодої матері спостерігаються значні й стійкі зміни в психоемоційній сфері з переважанням переживань негативного характеру.
Зміст
У сучасній психіатрії досі не прийнята єдина теорія, яка пояснює причини і механізми розвитку післяпологової депресії. Післяпологова депресія вважається мультифакторним захворюванням, у генезі якого велику роль відіграють гормональні зміни в жіночому організмі, що відбуваються після пологів та в період лактації, а також вплив ряду інших факторів, як наприклад:
Крім цього, серед факторів ризику розвитку післяпологової депресії варто окремо згадати появу захворювань, пов'язаних з вагітністю та пологами (підвищення артеріального тиску, розвиток діабету 2-го типу та інших порушень метаболізму, нетримання сечі, погіршення показників крові). Нерідко постнатальна депресія розвивається у матерів-одиначок.
Симптоми післяпологової депресії можна розділити на три групи. Наявність у пацієнтки всіх перерахованих нижче ознак цього захворювання є не обов’язковою, проте важливим діагностичним моментом вважають наявність симптомів протягом не менше 2-х тижнів.
У пацієнток з цим захворюванням найчастіше відзначаються такі розлади психоемоційної сфери:
Крім цього, постнатальна депресія може супроводжуватися й іншими проявами, такими як:
Певні зміни можуть відзначатися й у когнітивній сфері:
У деяких пацієнток післяпологова депресія може супроводжуватися іншими симптомами, наприклад, агресією по відношенню до дитини, хоча подібні прояви хвороби рідкісні. У частини жінок також може виникати тривога з приводу заподіяння ненавмисної шкоди дитині, страх щодо її майбутнього.
Психіатри відрізняють істинну постнатальну депресію й так званий «материнський смуток», стан незрозумілої печалі, який розвивається у жінки майже відразу після пологів і проходить протягом 10-15 днів. Головними відмінностями «baby blues» (так називають цей стан західні фахівці) від істинної післяпологової депресії є тимчасовий характер психоемоційних порушень, а також збереження почуття ніжності та сильної прихильності до новонародженого при «материнському смутку».
Для діагностики істинної постнатальної депресії, крім збору звичайного психіатричного анамнезу, використовуються спеціальні скринінгові методики. Найчастіше застосовуються такі шкали як Единбурзька шкала післяпологової депресії (Edinburgh Postnatal Depression Scale), Шкала оцінки здоров'я пацієнта (Patient Health Questionnaire, PHQ-9) і опитувальник Скринінгова шкала післяродової депресії (Postpartum Depression Screening Scale). Деякі автори стверджують, що точність діагностики за допомогою Postpartum Depression Screening Scale помітно нижча в порівнянні з Edinburgh Postnatal Depression Scale.
Лікар зазвичай призначає хворій і рутинні діагностичні лабораторні дослідження, наприклад, аналіз крові, який допоможе виявити анемію, гормональні порушення, зокрема порушення функції щитовидної залози, яке може стати причиною розвитку депресії.
Розвиток симптомів постнатальної депресії, у переважній більшості випадків, відзначається протягом першого місяця після пологів. Однак іноді перші ознаки депресивного розладу можуть з'являтися ще в період вагітності, в інших хвороба маніфестує пізніше – через 2-3 тижні і навіть більше місяця після народження дитини.
Автори одного з наймасштабніших досліджень, присвячених післяпологовій депресії, встановили, що розвиток цієї форми депресивного розладу відзначається протягом перших 6 місяців після народження дитини і досягає пікових значень під кінець 2-го і 6-го місяців. А в ході великого когортного дослідження, яке провели нещодавно данські фахівці, було встановлено, що періодом підвищеного ризику розвитку постнатальної депресії є перші 90 днів після пологів.
Зрозуміло, що з точки зору ранньої діагностики та своєчасного лікування постнатальної депресії найефективнішим є скринінг молодих матерів на симптоми цього захворювання. Найоптимальнішими термінами для проведення такого скринінгу є період між 2 тижнями і 6 місяцями після пологів.
Без лікування післяродова депресія може тривати протягом кількох місяців або навіть року. У рідкісних випадках (0,2% від загальної кількості жінок, які страждають на постнатальну депресію) вона може ускладнитися післяпологовим психозом. Слід зазначити, що нелікована постнатальна депресія також є фактором ризику розвитку біполярного розладу.
При постнатальній депресії легкого ступеня тяжкості хорошого ефекту вдається домогтися за допомогою психотерапевтичних методів. Як правило, західні психіатри в таких випадках вдаються до допомоги когнітивно-поведінкової або міжособистісної психотерапії, хороші результати також продемонструвала психодинамічна терапія.
Однак, у більшості випадків, психотерапія доповнюється призначенням антидепресантів, що обумовлено як суб'єктивними труднощами для регулярного відвідування психотерапевта молодою матір'ю через відсутність вільного часу, так і високою ефективністю фармакотерапії післяпологової депресії. Крім того, існують наукові дані, згідно з якими ефективність комбінованого лікування постнатальної депресії (психотерапевтичне консультування + прийом антидепресантів) не перевищує ефективності монотерапії такими селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) як флуоксетин або пароксетин.
Також проводяться дослідження, присвячені ефективності терапії постнатальної депресії синтетичними жіночими гормонами, природний рівень яких в організмі жінки значно і різко знижується після пологів.
При призначенні медикаментозної терапії постнатальної депресії антидепресантами лікарі виходять з того, що ця форма депресії є всього лише підтипом великого депресивного розладу, чому є чимало підтверджень. Таким чином, можна розраховувати на досягнення терапевтичного ефекту при використанні антидепресантів, як правило, класу селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), як найбезпечніших.
