Чому у людей з мігренню часто змінюється настрій перед нападом

Зміни настрою є поширеним симптомом у людей з мігренню. Такі зміни можуть відбутися до, під час або після фактичного нападу мігрені. Більшість людей повідомляють, що їхній настрій змінюється під час продромальної фази. Продромальний період спостерігається за кілька годин чи навіть днів до фактичного нападу мігрені.

Зміст

• Про стадії мігрені та продромальні симптоми
• Ці «дволикі» нейромедіатори та гормони…
• Тригери мігрені

Зміна настрою супроводжує мігрень у близько 60% людей. Коли таке трапляється до того, як почнеться мігрень, лікарі називають це «продромальним станом». Зміна настрою після нападу мігрені називається «постдромом».

Вчені ще не повністю зрозуміли зв’язок між мігренозним головним болем та змінами настрою у хворих. Дехто з дослідників вважає, що такі зміни настрою можуть бути пов’язані з коливаннями рівнів нейромедіаторів у головному мозку – серотоніну та дофаміну.

Про стадії мігрені та продромальні симптоми

Більшість учених погоджуються з тим, що мігрень має чотири чіткі фази.

1. Продром. Перша фаза починається за 24 години до появи головного болю.
2. Аура. Аура – це група сенсорних, моторних та/або мовних симптомів, які є попереджувальною ознакою наближення мігренозного головного болю. Фаза аури може тривати від 5 до 60 хвилин. Іноді людина може відчувати і ауру, і головний біль одночасно.
3. Головний біль. Мігренозний головний біль триває від 4 до 72 годин.
4. Постдром. Постдромальна стадія зазвичай триває від кількох до 48 годин. Її симптоми схожі на похмілля, спричинене алкоголем, тому постдромальна фаза також відома як «мігреневе похмілля».

Тривалість усіх чотирьох фаз мігрені може тривати від 8 до 72 годин.

Передмігренозна фаза, що називається продромальною стадією, складається із симптому або групи симптомів, які сигналізують людині про наближення нападу мігрені. Як вже згадувалося, продром може початися за кілька годин або днів до самого нападу. Продромальна стадія, яку іноді також називають передголовним болем або фазою передчуття, не виникає перед кожним нападом мігрені, але вміння розпізнавати передмігренозні симптоми може допомогти людині вжити профілактичних заходів.

Важливо також знати, що не всі, хто має продромальну стадію, відчуватимуть однакові симптоми.

Симптоми перед нападом мігрені можуть включати наступне:

• Зміни настрою. Хворий може відчувати депресію, тривожність або дратівливість без причини.
• Біль у м’язах. Ригідність і судоми в шиї та плечах є поширеними симптомами перед нападом мігрені.
• Потяг до їжі. Перед нападом мігрені людина може відчувати сильний потяг до їжі, особливо до солодкої.
• Труднощі з концентрацією. Людина може мати проблеми з фокусуванням уваги і відчувати «туман в голові» або розгубленість.
• Втома. Навіть якщо людина добре виспалася, перед нападом мігрені вона може відчувати втому.
• Надмірне позіхання. Часті позіхання протягом дня можуть бути симптомом наближення нападу мігрені.
• Проблеми з травленням. Людина може мати запор або діарею перед початком нападу мігрені.
• Збільшення частоти сечовипускання. Поширеним продромальним симптомом є потреба відвідувати туалет частіше, ніж зазвичай.
• Підвищена чутливість до світла та звуку. У багатьох людей часто спостерігається низька толерантність до яскравого світла та гучних звуків до та під час нападу мігрені.

Ці «дволикі» нейромедіатори та гормони…

Донедавна вважалося, що головний біль спричинений порушенням кровотоку в мозку. Зараз багато дослідників головного болю переконані, що зміни в кровотоці та кровоносних судинах не спричиняють біль, але можуть сприяти його виникненню.

Завдяки вдосконаленим технологіям і дослідженням стало відомо, що хімічні сполуки та гормони, зокрема серотонін, дофамін і естрогени, відіграють важливу роль у виникненні чутливості до болю у хворих на мігрень.

Один з аспектів теорії болю при мігрені пояснює, що біль при мігрені виникає через хвилі активності груп збудливих клітин мозку. Певні хімічні речовини, наприклад, серотонін і дофамін, звужують кровоносні судини. Серотонін – хімічна речовина, необхідна для зв'язку між нервовими клітинами, тому звуження кровоносних судин може спостерігатися по всьому тілу.

Коли рівень серотоніну, дофаміну або естрогенів змінюється, у деяких людей виникає мігрень. Рівні серотоніну та дофаміну можуть впливати на обидві статі, тоді як коливання рівня естрогенів впливають лише на жінок.

У жінок рівень естрогену природним чином змінюється протягом життєвого циклу: підвищується під час фертильних років і знижується після цього. Жінки дітородного віку також відчувають щомісячні зміни рівня естрогену. Мігрень у жінок часто пов’язана з цими коливаннями рівня гормонів, тому жінки частіше страждають від мігрені, ніж чоловіки.

Деякі дослідження засвідчують, що коли рівень естрогенів підвищується, а потім падає, може спостерігатися скорочення кровоносних судин, яке супроводжується пульсуючим болем. Інші дані свідчать про те, що нижчий рівень естрогенів сприяє тому, що нерви обличчя та шкіри голови стають чутливішими до болю.

Щодо дофаміну, то лише протягом останніх 30 років вчені стали вважати, що дофамін теж може відігравати роль у патогенезі мігрені. Літературні дані вказують на те, що пацієнти з мігренню мають підвищену чутливість до агоністів дофаміну при деяких продромальних симптомах мігрені, таких як нудота та позіхання. Існують різні неспецифічні антагоністи рецепторів дофаміну (D2), які демонструють хорошу клінічну ефективність при мігрені. Дослідження на тваринах також показали, що рецептори дофаміну присутні в тригеміноваскулярній системі, ділянці, яка, як вважають, пов’язана з головним болем, і активність нейронів тут знижується агоністами дофаміну. Ця система складається із судин твердої та м'якої мозкових оболонок і волокон верхньої (очної, чутливої) гілки трійчастого нерва, які оточують ці судини.

Хоча і дофамін, і серотонін передають сигнали між нейронами та впливають на настрій і концентрацію, вони виконують також деякі інші відмінні функції. Дофамін, наприклад, передає сигнали між нейронами, які контролюють рухи тіла та координацію. Цей нейромедіатор також відіграє важливу роль у центрі задоволення та винагороди мозку. Вживання певної їжі, прийом наркотиків, азартні ігри та ін. можуть спричинити різке підвищення рівня дофаміну в мозку, що супроводжуватиметься відчуттям ейфорії, блаженства, посиленням мотивації та концентрації. Таким чином, вплив речовин і дії, які підвищують рівень дофаміну, можуть спричиняти залежність у деяких людей.

Як і дофамін, серотонін теж впливає на настрій та емоції людей, але він також допомагає регулювати функції травлення, зокрема апетит, метаболізм і перистальтику кишечника.

Тригери мігрені

Людям, які страждають на мігрень, варто пам’ятати про те, що напад мігренозного болю може бути спровокований певними чинниками.

Це, зокрема:

• стрес та інші сильні емоції;
• біологічні та екологічні чинники (гормональні порушення, вплив світла чи запахів);
• втома і зміни режиму сну;
• блискуче або мерехтливе світло;
• зміни погоди;
• певна їжа та напої.

Лікарі, фахівці з лікування головного болю, пропонують пацієнтам записувати тригери в щоденник головного болю. Це допоможе лікареві визначити стратегії лікування головного болю та швидше допомогти людині.

Зміна настрою у пацієнтів з мігренню перед або під час нападу є поширеним явищем і, на думку вчених, це пов’язано з коливанням рівнів гормонів та нейромедіаторів, таких як естроген, дофамін та серотонін. Ведення щоденника головного болю і розуміння тригерів, які провокують напад головного болю, може допомогти лікарю та пацієнту впливати на цей механізм.

Електронні джерела:

https://www.webmd.com/migraines-headaches/signs-of-a-migraine-that-arent-headache

https://www.healthline.com/health/migraine/pre-migraine-symptoms#symptoms

https://migrainetrust.org/understand-migraine/stages-of-a-migraine-attack/

https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/headache/how-a-migraine-happens

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17970991/