Хто частіше страждає на мігрень: шульга чи правша?

Мігрень – дуже виснажливе захворювання, яке впливає, зокрема, на продуктивність праці й економіку країни. Знання чинників ризику виникнення мігрені є дуже важливим як для лікування хвороби, так і для її профілактики. Проте не всі гіпотези щодо чинників ризику (навіть дуже переконливі на перший погляд) підтверджуються під час досліджень. Так сталося і з теорією щодо того, що шульги («ліворукі» люди) начебто більше схильні до розвитку мігрені…

Зміст

• Незвичайне відкриття 1982 року
• Що каже сучасна наука
• Не забуваймо про тригери мігрені
• Відомі чинники ризику мігрені
• Коли при мігрені слід обов’язково звернутися до лікаря
• Як полегшити симптоми в домашніх умовах

Незвичайне відкриття 1982 року

Ще в далекому 1982 році вчені Гешвінд і Бехан (Geschwind and Behan) повідомили про зв'язок між мігренозним головним болем та ліворукістю. Спочатку це повідомлення стало справжньою сенсацією у науковому світі, адже вважалося, що було відкрито важливий чинник ризику розвитку мігрені. Згідно з гіпотезою Гешвінда – Бехана, зміни рівня тестостерону під час внутрішньоутробного розвитку можуть затримувати розвиток лівої півкулі (тобто у плода розвивається так звана атипова церебральна латеральність). На думку цих дослідників, така затримка підвищує ризик виникнення ліворукості та таких розладів, як дислексія і мігрень. Гешвінд і Бехан також підозрювали, що зв’язок може бути ще сильнішим при кластерному головному болю. Однак подальші дослідження так і не підтвердили цю гіпотезу…

Що каже сучасна наука

Пізніше сучасні масштабні дослідження одне за одним спростували гіпотезу Гешвінда – Бехана. Одне з таких досліджень провели німецькі вчені з університету міста Мюнстер. Вони докладно описали свої відкриття у науковому виданні Sage Journals. Щоб дослідити можливий зв’язок між мігренню та ліворукістю, мюнстерські вчені залучили 100 пацієнтів з діагнозом «Мігрень» відповідно до діагностичних критеріїв Міжнародного товариства головного болю та 100 здорових людей (контрольна група) відповідного віку і статі до дослідження «випадок – контроль». Домінуючу руку визначали за Единбурзьким визначальником домінуючої руки (Edinburgh Handedness Inventory). Не було істотної різниці в частоті або ступені ліворукості між двома групами. Крім того, вчені з Мюнстера об’єднали отримані дані з даними п’яти подібних досліджень, що не змінило результату.

У підсумку, ні мюнстерське дослідження, ні мета-аналіз не підтверджують гіпотезу Гешвінда та Бехана про зв'язок між мігренню та ліворукістю.

Перш ніж викласти результати власної розвідки, німецькі вчені нагадують, що до їхньої публікації протягом 35-40 років були опубліковані інші дослідження, в яких різні субпопуляції досліджувалися щодо домінуючої руки, переважно за допомогою опитувальників щодо наявності певних розладів, аби з’ясувати, чи змінюється поширеність розладів залежно від ліво- та праворукості.

Більшість із цих досліджень не показали зв’язку між домінуючою рукою та частотою виникнення мігрені.

Метою мюнстерського дослідження було знову дослідити зв’язок між мігренню та ліворукістю. Домінування правої чи лівої руки пов’язане з домінуванням півкуль. На домінування півкуль, у свою чергу, впливають гормональні чинники.

У дослідженні вчених з Мюнстера група мігрені та контрольна група складалися з 87 жінок та 13 чоловіків. Середній вік становив 40,1 років у групі мігрені (стандартне відхилення – 13,5 років) і 40,0 років (стандартне відхилення – 13,7 років) у контрольній групі. Що стосується частоти ліворукості, не було істотної різниці між групою мігрені та контрольною групою (тест Фішера та U-тест Манна – Уїтні).

Коли дослідники додатково порівнювали частоту сильнішої ліворукості в обох групах за допомогою точного критерію Фішера, вони також не виявили значущих відмінностей.

Про отриманий результат свідчить і красномовний заголовок статті – «Мігрень і ліворукість не пов'язані».

Таким чином, наразі єдиним доведеним чинником ризику розвитку мігрені є належність до жіночої статі, адже підтверджено, що жінки хворіють на мігрень більш ніж у 3 рази частіше, ніж чоловіки.

Не забуваймо про тригери мігрені

Варто пам’ятати про те, що мігренозний напад може бути спровокований нездоровим способом життя та вживанням деяких продуктів харчування. Це має більше практичне значення, аніж теорії про те, «хто частіше страждає на мігрень: шульга чи правша?».

Загалом основні тригери нападу мігрені наступні:

• стрес;
• порушення сну;
• гормональний дисбаланс;
• кофеїн та алкогольні напої;
• зміни погоди;
• копченості, шоколад, червоне вино, молочні продукти;
• зневоднення;
• яскраве світло;
• різкі запахи;
• деякі медичні препарати.

Напад мігрені суттєво відрізняється від звичайного головного болю і має такі особливості:

• починається як тупий біль, а потім стає пульсуючим;
• погіршується при фізичних навантаженнях;
• відчувається з одного боку голови, переходить з одного боку на інший, виникає в передній частині голови або ж впливає на всю голову.

Під час головного болю також можуть спостерігатися такі явища:

• хворі відчувають нудоту (близько 80% людей з мігренню відчувають нудоту, а приблизно половина – блює);
• блідість шкіри, липкий піт;
• слабкість, запаморочення;
• скутість або біль у шиї;
• тривожність або депресія;
• з'являється нежить або відчуття закладеності носа;
• підвищена чутливість до світла (а також до шуму або запахів);
• проблеми зі сном і відчуття втоми.

Відомі чинники ризику мігрені

За оцінками Американського фонду боротьби з мігренню, понад 38 мільйонів американців хворіють на мігрень. Деякі чинники можуть збільшити ризик захворіти на мігрень, зокрема:

• Стать. Жінки страждають на мігрень у три рази частіше, ніж чоловіки.
• Вік. У більшості людей напади мігренозного головного болю починаються у віці від 10 до 40 років. Напади можуть зникнути у жінок після менопаузи.
• Сімейний анамнез. Четверо з п'яти людей з мігренню мають інших членів сім'ї, які хворіють на мігрень. Якщо один із батьків раніше страждав від такого головного болю, у людини є 50% ризик також захворіти на мігрень. Якщо напади мігрені є/були в обох батьків, ризик збільшується до 75%.
• Інші захворювання. Депресія, тривожність, біполярний розлад, розлади сну та епілепсія можуть підвищити ризик виникнення мігрені.

Коли при мігрені слід обов’язково звернутися до лікаря

Треба негайно звернутися по медичну допомогу, якщо у людини виник сильний головний біль, який супроводжується такими додатковим симптомами:

• ригідність шиї з лихоманкою, нудотою та блюванням;
• оніміння або слабкість у кінцівках;
• проблеми з мовленням або невиразне мовлення;
• раптовий дуже сильний головний біль;
• головний біль заважає виконувати повсякденні справи;
• сильний біль з’явився відразу після травми голови або фізичного навантаження;
• сплутаність свідомості або втрата пам'яті;
• біль в одному оці разом із почервонінням цього ока;
• поява проблем із зором, стало боляче жувати;
• людина старша за 50 років і вона вперше відчуває такий головний біль.

Як полегшити симптоми в домашніх умовах

Спробувати полегшити перебіг нападу мігрені можна самостійно, проте при неуспішності застосування таких методів слід звернутися по професійну медичну допомогу:

• відпочити із закритими очима в темній тихій кімнаті;
• покласти на лоб прохолодний компрес або пакет з льодом;
• вживати велику кількість рідини;
• покласти теплий компрес на голову або потилицю;
• легко промасажувати шию, шкіру голови та скроні;
• медитувати.

Електронні джерела:

https://journals.sagepub.com/doi/10.1111/j.1468-2982.2008.01553.x

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18355349/

https://journals.sagepub.com/doi/10.1046/j.1468-2982.1988.0804237.x

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7641251/