Мігрень у пацієнтів літнього віку

Діагностика та лікування головного болю у людей літнього віку часто стає складним завданням через різні фактори. Мігрень, яка вражає близько 10% людей похилого віку, може бути особливо складною для лікування. Оскільки на мігрень страждають переважно жінки та її наявність пов’язана зі статевими гормонами, в післяменопаузі мігрень, частіше за все, зникає.

Зміст

• Що таке вторинний головний біль у людей літнього віку
• На що слід звернути увагу при виборі невідкладного лікування мігрені у пацієнтів літнього віку
• На що слід звернути увагу при виборі профілактичних методів лікування мігрені в осіб похилого віку
• Безпечніші варіанти лікування мігрені для людей літнього віку
• Невідкладні методи лікування
• Профілактичні методи
• Як старіння впливає на лікування
• Висновки

Але бувають випадки, коли вона може залишатись чи погіршуватись. При цьому варто врахувати, що супутні хвороби впливають на вибір лікування, а симптоми можуть змінюватися або з’являтися нові. Крім того, існує більша ймовірність виникнення головного болю через вторинні причини, що може вимагати екстреної діагностики та лікування.

Після виключення вторинного головного болю лікар оцінює симптоми мігрені. Особи похилого віку можуть відчувати біль з обох боків голови, а не з одного боку, з меншою чутливістю до світла та звуку. Напади можуть виникати частіше вночі або рано вранці. У них також є більша ймовірність виникнення нових симптомів зорової аури, часто без супутнього головного болю. Ці симптоми аури можуть імітувати інсульт або транзиторну ішемічну атаку (ТІА), тому важливо їх правильно діагностувати.

Що таке вторинний головний біль у людей літнього віку

Людям у віці старше 55 років, у яких виникають нові симптоми головного болю або значні зміни в наявних симптомах, слід негайно звернутися до лікаря. Не дивно, що у людей літнього віку розвивається нова мігрень, але лікар повинен виключити інші причини. Літні люди мають вищий ризик розвитку вторинного головного болю або головного болю з основною причиною, включаючи стани, які потребують невідкладної допомоги, як-от інсульт, інфаркт або гігантоклітинний артеріїт. Багато інших причин вторинного головного болю, зокрема апное уві сні чи постгерпетична невралгія (невралгія, що виникає після оперізуючого лишаю), можуть не потребувати екстреної допомоги, але потребують своєчасного діагностування і лікування для уникнення серйозніших ускладнень.

Старіння збільшує ризик розвитку різноманітних проблем зі здоров’ям, взаємодії ліків і чутливості, а також наявності інших хронічних захворювань. Зміни у функціонуванні нирок і печінки можуть вплинути на те, як ліки переробляються та виводяться з організму. Поява нових хронічних хвороб, таких як захворювання серця, нирок і остеопороз, може вплинути на варіанти лікування, що призначає лікар, навіть для людей, які безпечно застосовували лікування роками та десятиліттями. Залежно від наявних умов і факторів ризику, при лікуванні осіб похилого віку часто уникають певних методів терапії.

На що слід звернути увагу при виборі невідкладного лікування мігрені у пацієнтів літнього віку

• Триптани (альмотриптан, елетриптан, фроватриптан, наратриптан, ризатриптан, суматриптан і золмітриптан): можуть звужувати кровоносні судини, тому їх не призначають людям з високим неконтрольованим кров’яним тиском, серцево-судинними захворюваннями або інсультом в анамнезі.
• Похідні ерготаміну (дигідроерготамін, ерготамін): можуть звужувати кровоносні судини, тому їх не призначають людям із серцево-судинними захворюваннями.
• НПЗЗ (напроксен, ібупрофен та інші): можуть збільшити ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі та проблем з нирками, тому їх варто застосовувати з обережністю і обмежувати кількість таблеток. Їх не призначають людям, які приймають антикоагулянти.
• Парацетамол (ацетамінофен) та комбіновані препарати (аспірин, парацетамол і кофеїн): здатні підвищувати рівень печінкових ферментів, що потребує моніторингу.
• Опіоїди та барбітурати (морфін, буталбітал): можуть викликати седацію та сплутаність свідомості у літніх людей. Зазвичай вони не рекомендуються для лікування гострої мігрені, але можуть призначатися, якщо інші методи лікування неефективні.

На що слід звернути увагу при виборі профілактичних методів лікування мігрені в осіб похилого віку

• Бета-блокатори (пропранолол, метопролол): можуть знизити частоту серцевих скорочень, спричинити запаморочення або низький артеріальний тиск і загострити респіраторні захворювання та глаукому.
• Протисудомні препарати (топірамат, вальпроєва кислота):
  • Топірамат може спричинити порушення когнітивних функцій або пам’яті, утворення каменів у нирках і глаукому.
  • Вальпроєва кислота може викликати підвищення рівня печінкових ферментів, зміни рівня інших ліків, які людина приймає, і збільшення ваги.
• Трициклічні антидепресанти (амітриптилін, нортриптилін): можуть зумовити седативний ефект, ортостатичну гіпотензію, зміни серцевого ритму та антихолінергічні ефекти (сухість у роті, затримку сечі, затуманення зору тощо).

Це загальний список варіантів лікування, яких слід уникати більшості людей літнього віку; однак вони можуть бути безпечними для декого з них. У будь-якому випадку, лише лікар може визначити, чи перевищує користь від лікування потенційний ризик виникнення побічних реакцій.

Безпечніші варіанти лікування мігрені для людей літнього віку

За наявності протипоказів щодо використання рекомендованих для лікування мігрені препаратів, слід звернути увагу на наявні альтернативні опції.

Невідкладні методи лікування

• Дітанс (ласмідитан). Пероральний препарат, який впливає на один специфічний серотоніновий рецептор, який знаходиться на нервах, але не на кровоносних судинах, і відповідає за головний біль. Лазмідитан може спричинити запаморочення, тому протягом 8 годин після його прийому не можна керувати автомобілем.
• Гепанти (рімегепант, завегепант, уброгепант). Рімегепант і уброгепант є пероральними препаратами, тоді як завегепант – назальний спрей. Усі три методи лікування спрямовані на білок під назвою CGRP, який бере участь у мігренозному нападі. На жаль, на сьогоднішній день ці лікарські засоби не мають реєстрації в Україні.
• Пристрої для нейромодуляції (Nerivio, Cefaly, Relivion, gammaCore, SAVI Dual). Ці пристрої подають електричні або магнітні імпульси для зменшення, усунення або запобігання нападам мігрені. Їх носять або тримають на різних частинах тіла для модуляції нерва або ділянки мозку та нервової системи, залучених до процесу виникнення мігрені.
• Нервові блокади. Блокаду периферичного нерва робить лікар, який вводить невелику кількість місцевого анестетика або розчину для знеболення, наприклад, лідокаїну або бупівакаїну, навколо певного нерва для зменшення болю. Блокади можуть діяти швидко і забезпечувати полегшення протягом кількох днів, тижнів або місяців.

Профілактичні методи

• Вітаміни та добавки (магній, рибофлавін, коензим Q10). Певні вітаміни і добавки можуть зменшити частоту й тяжкість нападів мігрені.
• Кандесартан. Тип ліків від артеріального тиску, який часто застосовується для профілактики мігрені.
• Гепанти (атогепант, римегепант). Оральні препарати, спрямовані на білок під назвою CGRP, який бере участь у процесі нападу мігрені.
• Моноклональні антитіла до CGRP (ептинезумаб, фреманезумаб, галканезумаб, еренумаб). Ін’єкційне або внутрішньовенне лікування, яке зв’язується з CGRP або його рецепторами. Може застосовуватися у людей старше 65 років (але цей віковий діапазон часто виключається з клінічних випробувань). Еренумаб може спричинити підвищення артеріального тиску та запор. Загалом відомо, що моноклональні антитіла до CGRP не взаємодіють з іншими методами лікування.
• Пристрої для нейромодуляції (Nerivio, Cefaly, gammaCore, SAVI Dual, HeadaTerm 2). Ці пристрої подають електричні або магнітні імпульси для зменшення, усунення або запобігання нападам мігрені. Їх носять або притискають до різних частин тіла, щоб стимулювати нерви або ділянки мозку та нервової системи, залучені до процесу мігрені.
• Нервові блокади. Блокаду периферичного нерва робить лікар, який вводить невелику кількість місцевого анестетика або розчину для знеболення, наприклад, лідокаїну або бупівакаїну, навколо певного нерва для полегшення болю. Вони можуть діяти швидко і забезпечувати полегшення протягом кількох днів, тижнів або місяців.
• Мемантин. Використовується для лікування симптомів хвороби Альцгеймера, але може бути ефективним і при лікуванні мігрені.
• Onabotulinumtoxin A. Схвалено FDA для лікування хронічної мігрені у дорослих. Лікування складається із 31 ін’єкції онаботулотоксину А в основні м’язові ділянки голови та шиї.
• Когнітивно-поведінкова терапія. Звертається до того, як думки (когнітивні здібності) взаємодіють із нашими діями (поведінкою).

Щоб запобігти головному болю через надмірне вживання ліків, треба їх вживати не частіше двох разів на тиждень. Цей тип головного болю може розвинутися у людей з уже наявними розладами головного болю, такими як мігрень або головний біль напруги, якщо вони приймають певні ліки (наприклад, триптани, ерготамін, НПЗП або комбіновані препарати) більше 10-15 разів на місяць, залежно від найменувань препаратів. Цей тип болю може приєднуватися до існуючої мігрені та змінювати її симптоми. На відміну від багатьох інших методів лікування, застосування гепантів та нейромодуляційних пристроїв не спричиняє головний біль від надмірного вживання ліків. Як і люди будь-якого віку з розладом головного болю, люди літнього віку перебувають у групі ризику розвитку головного болю через надмірне вживання ліків. Дослідження підтверджують, що приблизно 30% людей старше 60 років, які звертаються до лікарів для лікування головного болю, страждають від головного болю через надмірне вживання ліків.

Особи похилого віку можуть приймати прості анальгетики, такі як НПЗП і парацетамол, для лікування іншого болю, не пов’язаного з мігренню. Не зважаючи на те, що ліки застосовуються для іншого стану, вони все одно можуть спричиняти головний біль через їхнє надмірне вживання. Важливо завжди повідомляти лікареві про вживання ліків, які відпускаються за рецептом, особливо про НПЗП, як-от ібупрофен або напроксен, парацетамол та/або препарати, які поєднують аспірин, парацетамол і кофеїн.

Як старіння впливає на лікування

З віком вплив певних ліків на організм може змінюватися. Ліки, які раніше ніколи не спричиняли у людини сонливості, тепер можуть викликати бажання пару годин поспати; інші можуть вплинути на рівновагу, спричинити збудження, тривогу або когнітивні порушення.

Крім того, деякі методи лікування мігрені можуть бути протипоказані через їхню потенційну взаємодію з лікуванням інших захворювань. Ці реакції можуть ускладнювати керування автомобілем, ходьбу, виконання домашніх справ та іншу звичайну повсякденну діяльність. Старшим людям надзвичайно важливо повідомляти лікареві загальної практики, неврологу чи спеціалісту з головного болю про перебування у відділенні невідкладної допомоги, історію хвороби та нові симптоми.

Однак вікова чутливість до ліків може бути позитивною. Ліки, на які людина мала нестерпні побічні ефекти, тепер можуть краще переноситися і бути ефективними у менших дозах. Це не є універсальним твердженням, оскільки деякі препарати, які зазвичай призначають для профілактики мігрені, можуть викликати побічні ефекти у літніх пацієнтів, які рідко спостерігаються у молодших людей. Проте вчені стверджують, що деякі літні пацієнти мають успіх із таким «продовженням» лікування.

Висновки

Мігрень в осіб похилого віку часто створює проблеми, які впливають на спосіб лікування хвороби. Важливо обговорювати з лікарем випадки, коли симптоми та історія захворювання змінюються. Лікарі можуть порекомендувати модифікації плану лікування для безпечнішого й ефективнішого лікування мігрені.

Електронні джерела:

https://www.medicalnewstoday.com/articles/148373

https://www.medicalnewstoday.com/articles/276842

https://www.migrainedisorders.org/migraine-in-older-adults/

https://journals.sagepub.com/doi/10.1111/j.1468-2982.2006.01250.x?icid=int.sj-abstract.citing-articles.58