Тест MIDAS – опитувальник пацієнтів для поліпшення лікування мігрені
Опитувальник MIDAS (Migraine Disability Assessment) був розроблений для оцінки ступеня дезадаптації пацієнта, пов’язаної з головним болем, з метою покращення лікування мігрені. Це тест, який використовують лікарі, щоб визначити, наскільки сильно мігрень впливає на життя хворого. У процесі тестування люди, які страждають на мігрень, відповідають на п’ять запитань, оцінюючи кількість днів обмеження активності, викликаного мігренню, протягом попередніх 3 місяців.
За результатами проведених на сьогоднішній день досліджень, опитувальник MIDAS був визнаний високонадійним, ефективним і таким, що корелює з клінічними оцінками лікарів. Ці характеристики підтверджують його придатність для використання в клінічній практиці. Використання опитувальника MIDAS здатне покращити спілкування між лікарем і пацієнтом щодо стану, пов’язаного з головним болем у хворого, і може сприятливо впливати на надання медичної допомоги пацієнтам з мігренню.
Під час опитування пацієнти дають відповіді на питання про частоту та тривалість їхнього головного болю, а також про те, як часто цей головний біль обмежував їхню здатність брати участь у діяльності на роботі, у школі чи вдома.
Виходячи з відповідей пацієнта на запитання опитувальника MIDAS, лікар обирає тактику лікування.
MIDAS складається з п’яти запитань, відповіді на які використовуються для визначення ступеня порушення функцій пацієнта, і двох додаткових запитань, які зосереджуються на частоті та тяжкості мігрені.
Додаткові питання
Опитувальник MIDAS також містить два інших питання, які не використовуються для обчислення балів, але можуть стати у пригоді лікарю і пацієнту під час обговорення плану лікування мігрені:
Скільки днів протягом останніх трьох місяців у вас боліла голова? (Якщо головний біль тривав більше доби, слід враховувати кожен день).
Наскільки інтенсивними були в середньому ці головні болі за шкалою від 0 до 10? (0 = немає болю взагалі і 10 = найгірший біль, який тільки можете уявити пацієнт).
Висновки
Тест MIDAS, безумовно, є корисним інструментом, але його не слід використовувати як єдиний засіб комунікації між пацієнтом та його лікарем. Тест MIDAS не є діагностичним засобом – це інструмент для визначення тяжкості мігрені і він найкраще підходить для оцінки відповіді на лікування.
Також може бути корисним пройти тест знову після кількох місяців лікування, щоб побачити, чи змінився показник балів у пацієнта. Повторне проходження тесту MIDAS може допомогти як пацієнту, так і лікарю оцінити ефективність терапії для запобігання мігрені або допомогти визначити тригери мігрені.
З’ясувати власні тригери мігрені часом дуже важко. По-перше, мігрень – досить непередбачуване захворювання і тригери можуть змінюватися з часом. З такою невизначеністю прийняття певних рішень може бути досить виснажливим, оскільки завжди існує ризик того, що будь-яка їжа, яку людина вживає, або діяльність, у якій вона бере участь, можуть спровокувати напад мігрені.
Абдомінальна мігрень – це форма мігрені, яка супроводжується болем у животі, нудотою та епізодами блювання. Цей розлад відрізняється від типових нападів мігрені тим, що зазвичай він не має головного болю як симптому захворювання. Абдомінальна мігрень (АМ), в основному, спостерігається у дітей. Згідно з даними Національного інституту неврологічних розладів та інсульту США, напади можуть тривати від двох до 72 годин, а між нападами симптоми відсутні.
Від нападів мігрені зазвичай більше страждають жінки, ніж чоловіки, оскільки вони більше схильні до гормональних коливань. Але, за оцінками фахівців, серед людей, які cхильні до виникнення мігренозних атак, третину становлять чоловіки, причому основною причиною появи симптомів мігрені у них є стрес та надмірні фізичні навантаження.
Колись собаки та коти, живучи поряд з людьми, виконували суто прагматичну функцію: перші в основному охороняли житло і майно, а також допомагали впоратися з отарами овець, а «Мурчики» знищували гризунів. Але поступово людство помітило, що домашні улюбленці можуть стати повноцінними членами родини, завдяки здатності викликати у своїх власників позитивні емоції, зменшуючи стрес і тривожність.
З’ясувати власні тригери мігрені часом дуже важко. По-перше, мігрень – досить непередбачуване захворювання і тригери можуть змінюватися з часом. З такою невизначеністю прийняття певних рішень може бути досить виснажливим, оскільки завжди існує ризик того, що будь-яка їжа, яку людина вживає, або діяльність, у якій вона бере участь, можуть спровокувати напад мігрені.
Абдомінальна мігрень – це форма мігрені, яка супроводжується болем у животі, нудотою та епізодами блювання. Цей розлад відрізняється від типових нападів мігрені тим, що зазвичай він не має головного болю як симптому захворювання. Абдомінальна мігрень (АМ), в основному, спостерігається у дітей. Згідно з даними Національного інституту неврологічних розладів та інсульту США, напади можуть тривати від двох до 72 годин, а між нападами симптоми відсутні.
Від нападів мігрені зазвичай більше страждають жінки, ніж чоловіки, оскільки вони більше схильні до гормональних коливань. Але, за оцінками фахівців, серед людей, які cхильні до виникнення мігренозних атак, третину становлять чоловіки, причому основною причиною появи симптомів мігрені у них є стрес та надмірні фізичні навантаження.
Колись собаки та коти, живучи поряд з людьми, виконували суто прагматичну функцію: перші в основному охороняли житло і майно, а також допомагали впоратися з отарами овець, а «Мурчики» знищували гризунів. Але поступово людство помітило, що домашні улюбленці можуть стати повноцінними членами родини, завдяки здатності викликати у своїх власників позитивні емоції, зменшуючи стрес і тривожність.
Хоча основною ознакою мігрені є інтенсивний головний біль, існують також багато інших симптомів, які з'являються під час нападів цієї хвороби. Одним з таких симптомів є аура.