Мігрень – одна з найчастіших причин головного болю у людини, яка за поширеністю поступається лише головному болю напруження. З огляду на таку високу поширеність цієї хвороби, корисно мати якомога повніше уявлення про те, що таке мігрень.
Зміст
Причина розвитку мігрені до кінця не відома, проте є підстави вважати, що велику роль у розвитку захворювання відіграє спадкова схильність, оскільки частка хворих з мігренню, що мають близьких родичів з таким діагнозом, досягає 70-80% [1]. Спадкова схильність обумовлює схильність організму до певних судинних і нервових реакцій, які й створюють основу для однобічного періодичного інтенсивного головного болю, типового для мігрені, який впливає на життєдіяльність людини.
Відповідь на питання «Чому буває мігрень?» складна й неоднозначна. Як говорилося вище, важливу роль відіграє спадкова схильність людини. Однак далеко не кожна людина, що має родичів з діагнозом «мігрень», стає «жертвою» цієї хвороби. А про те, які події й фактори призводять до реалізації спадкового коду і розвитку клінічно значущої хвороби, в даний час нічого не відомо.
Крім основної причини розвитку мігрені, якою на даний час вважається спадковість, є ряд чинників, що провокують початок нападу головного болю, тобто викликають головний біль. Ці фактори називають пусковими факторами, або тригерами, і їх досить багато. Найчастіше напади мігрені викликають [1]:
Психологи і психоневрологи вважають, що розвиток мігрені може бути тісно пов'язаний з деякими особливостями особистості, її поведінки, реакції на навколишній світ, людей, що знаходяться поруч, та різні події. Так, на їхню думку, найчастіше на мігрень страждають пацієнти, які прагнуть через головний біль маніпулювати оточуючими людьми, а також особи з пригніченою агресією. Тому в деяких випадках, коли медикаментозна терапія мігрені не дає повноцінного ефекту, людям з цим діагнозом рекомендують консультацію психолога або психоневролога.
Класичний напад мігрені має досить типову картину. Основною скаргою є помірний або високоінтенсивний головний біль, що охоплює половину голови. Біль може відчуватися в ділянці очниці, скроні чи тім'я, або охоплювати повністю праву або ліву половину голови. Особливістю головного болю, викликаного мігренню, є його тривалість – за відсутності правильного лікування він може тривати від 4 до 72 годин. При цьому часто головний біль є не єдиним симптомом нападу мігрені – нерідко його супроводжують світло- та звукочутливість, а також нудота і блювота. Важливою відмінністю мігрені від інших різновидів головного болю є виражений вплив нападу на якість життя, самопочуття і працездатність хворого [1].
У деяких випадках (приблизно у 30% хворих) розвиткові типової картини мігрені передує аура – мовні, зорові порушення або порушення відчуттів тривалістю не більше 1 години, слідом за якими виникає напад головного болю. Найчастіше при мігрені з аурою хворі скаржаться на появу перед очима мерехтливих смуг або плям, порушення зору, появу відчуття поколювання, оніміння або на різні порушення мови. Важливо, що всі ці симптоми мають невелику тривалість (не більше години) і повністю зникають після нападу мігрені.
Залежно від ступеня тяжкості мігрені, частота нападів головного болю коливається від 1-2 до 15 і більше на місяць. У період між нападами хворий може відчувати себе нормально, однак нерідко обстеження виявляє психологічні й психічні порушення, від підвищеної тривожності до депресії, однією з причин яких є хронічна мігрень.
Механістично однією з причин розвитку нападу мігрені є розширення судин твердої оболонки головного мозку зі зміною швидкості кровотоку і тиску крові в цих судинах. Однак із системним підвищенням рівня артеріального тиску (гіпертонічною хворобою або артеріальною гіпертензією) розвиток мігрені безпосередньо не пов'язаний. При артеріальній гіпертензії та гіпертонічній хворобі часто виникає головний біль, але механізм розвитку, характер і наслідки цього болю докорінно відрізняються від характеристик мігрені. Проте слід зазначити, що мігрень та артеріальна гіпертензія можуть співіснувати у вигляді двох окремих захворювань, які одночасно присутні в одного хворого [1]. У цьому випадку хворий потребує підвищеної уваги, спостереження та лікування кардіологом і невропатологом. Особливо важливо відрізняти прояви мігрені від таких тяжких ускладнень артеріальної гіпертензії як транзиторна ішемічна атака й інсульт, які також нерідко виявляються нападами головного болю.
Використані матеріали симпозіуму № 58 «МИГРЕНЬ: СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О ДИАГНОСТИКЕ И ТЕРАПИИ». ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ. СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫЙ ПОРТАЛ ДЛЯ МЕДРАБОТНИКОВ. PROFESSIONAL MEDICAL PORTAL