Методи подолання панічних атак у контексті ПТСР: терапія та практичні техніки
Методи подолання панічних атак у контексті ПТСР: терапія та практичні техніки
facebook
fb messenger
Відео присвячене питанням подолання панічних атак у контексті посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Експерт наголошує, що якщо ПТСР успішно вилікувано, панічні атаки не повинні виникати, однак у випадках, коли ПТСР все ще присутній, панічні атаки є частиною цього стану та лікуються комплексно. Основні методи лікування включають когнітивно-поведінкову терапію, пролонговану експозиційну терапію та EMDR-терапію (переробка за допомогою рухів очей). Також використовується фармакологічна підтримка із застосуванням селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну або норадреналіну.
Окремо розглядаються три основні техніки для самостійного подолання панічних атак:
Техніка "якоря" — використання знайомого предмета для стабілізації під час атаки.
Техніка "пакета" — контроль дихання через паперовий пакет для відновлення балансу кисню та вуглекислого газу.
М'язова техніка — чергове стиснення та розслаблення пальців для зниження напруги.
Також рекомендується перевірити серцево-судинну систему для виключення кардіологічних проблем, особливо при нічних панічних атаках.
Коментує к.м.н., зав. відділенням первинного психотичного епізоду Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні №3 Мангубі Дмитро Олександрович.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.
Тривожність спричиняє неприємні психічні та фізичні симптоми, зокрема й головний біль, який порушує повсякденну діяльність людини. Стрес і занепокоєння зумовлюють різні життєві події, проблеми на роботі, у школі чи перебування за кермом авто у пробці, що також часто може бути причиною головного болю.
Для багатьох людей пандемія COVID-19 створила нову реальність: чимало працівників у всьому світі тепер працюють дистанційно. Можливість вибрати віддалену роботу для деяких людей є дуже вигідною – менше часу і сил витрачається на дорогу, зберігається кращий баланс між роботою та особистим життям.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.
Нервуватися в певних соціальних ситуаціях – цілком нормально. Наприклад, близька перспектива піти на побачення або зробити презентацію для аудиторії може спричинити відчуття тремтіння і страху. Але при соціальному тривожному розладі (СТР), який також називають соціальною фобією, повсякденні взаємодії зумовлюють значну тривогу, занепокоєння та збентеження, оскільки людина практично весь час боїться, що інші люди можуть оцінити її негативно або навіть засудити за щось.