«Як в кіно»: чи можна боротись зі стресом за допомогою ляскання себе гумкою на зап’ясті

Застосування відволікання є одним із методів ефективної боротьби з тривожністю, до яких належить і виконання певних стереотипних рухів. Використання технік релаксації, саморелаксації, відволікання повинно корегуватися фахівцем, адже «ляскання» резинкою може стати звичкою та варіантом обсесивно-компульсивного розладу, одним із клінічних варіантів прояву тривоги. Тому відволікання – один з елементів психотерапії, в тому числі когнітивно-поведінкової терапії, коли людина разом із фахівцем розробляє заходи, які звільнятимуть і відволікатимуть від негативних думок. Цьому сприяють фізичні вправи, проте не стереотипні. Зменшити суттєво рівень патологічної тривожності зможе лише психотерапія (методики розслаблення, вправи для зняття тривожності, дихальні вправи, способи розслаблення тіла) та фармакотерапія.

Коментує лікар-невропатолог, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2 НМУ ім. О. О. Богомольця, д.мед.н. Сова Сергій Геннадійович.