Когнітивні спотворення – як наш мозок обманює нас щодня

Дізнайтеся, як когнітивні спотворення впливають на рішення та судження. Найпоширеніші типи когнітивних упереджень та способи їх розпізнавання і подолання.

Когнітивне спотворення (когнітивне упередження) – це систематична помилка в мисленні, яка виникає, коли люди обробляють та інтерпретують інформацію, що їх оточує, впливаючи на їхні рішення та судження.

Загалом кажучи, людський мозок є потужним «пристроєм», проте й він має обмеження. Когнітивні упередження часто є наслідком спроби мозку спростити обробку інформації. У цьому разі когнітивні спотворення часто працюють як емпіричні правила, які допомагають людині зрозуміти світ і відносно швидко приймати рішення.

Деякі з цих упереджень пов’язані з пам’яттю. Те, як людина запам’ятала подію, може бути упередженим із кількох причин, що, у свою чергу, може призвести до упередженого мислення та прийняття рішень.

Інші когнітивні упередження можуть бути пов’язані з проблемами з увагою. Оскільки увага є обмеженим ресурсом, людям доводиться вибирати, на що вони першочергово звертають увагу в навколишньому світі.

Когнітивні спотворення у всіх їхніх формах перешкоджають набуттю точної інформації, оскільки люди підсвідомо схильні уникати інформації, яка їм не подобається або з якою вони не погоджуються (попри її об'єктивність і правильність). Хоча люди вважають, що отримують інформацію об’єктивно, мозок несвідомо фільтрує дані, спотворюючи сприйняття реальності. Оскільки упередженість може спотворити критичне мислення людини, вона стає схильною приймати ірраціональні рішення та неточні судження про інших людей або явища.

Таким чином, когнітивні спотворення здатні завдавати відчутної шкоди у повсякденній діяльності людини:

• вони можуть негативно впливати на навички прийняття рішень;
• можуть обмежити здатність вирішувати проблеми;
• когнітивні спотворення, крім того, стають на заваді успіху в кар’єрі;
• зменшують здатність людини адекватно реагувати в кризових ситуаціях;
• часто посилюють тривожність і депресію та погіршують стосунки з іншими людьми.

Про найпоширеніші типи когнітивних спотворень

Отже, підсумовуючи, можна стверджувати наступне: когнітивне спотворення – це збій у мисленні людини, який спонукає її неправильно тлумачити інформацію з навколишнього світу та робити неправильні висновки.

Оскільки щодня мозок людини переповнюється інформацією з мільйонів джерел, він розробляє системи ранжування, щоб вирішити, яка інформація є настільки важливою, що варто зберегти її в пам’яті. Мозок також створює «ярлики», призначені для скорочення часу, необхідного для обробки інформації. Проблема полягає в тому, що такі ярлики та системи ранжування не завжди є абсолютно об’єктивними, оскільки їхнє вибудовування адаптоване до життєвого досвіду конкретної людини.

Знати про існування когнітивних спотворень, уміти ідентифікувати («діагностувати») їх у себе й уникати їх дуже корисно для будь-якої людини. Це допоможе їй не робити помилок у повсякденному житті, на роботі та в сім’ї.

Насправді проблема когнітивних спотворень є значно серйознішою, ніж це може здаватися. Дослідники стверджують, що існує понад 175 когнітивних упереджень. Варто знати про найпоширеніші когнітивні упередження або когнітивні спотворення, які реально можуть вплинути на повсякденне життя багатьох людей.

Упередженість «виконавець – спостерігач»

Упередженість «виконавець – спостерігач» – це різниця між тим, як ми пояснюємо дії інших людей та свої власні. Люди схильні пояснювати вчинки інших людей їхнім характером або внутрішніми факторами. І навпаки: власні дії люди зазвичай пояснюють впливом зовнішніх факторів, зокрема обставинами, у яких вони перебували в той час.

В одному дослідженні 2007 року дослідники продемонстрували двом групам людей імітацію руху автомобіля, який повертає перед вантажівкою, ледь не спричинивши аварію. Одна група побачила подію з точки зору водія, який повертав, а інша група стала свідком цієї майже аварійної ситуації з точки зору іншого водія. Ті, хто бачив аварію з точки зору водія проблемного авто (виконавця), вважали такий маневр менш ризикованим, аніж ті, хто мав перспективу водія (спостерігача) позаду.

«Якорювання»

«Якорювання», або упередженість прив’язки, – це схильність покладатися на першу інформацію, яку людина дізнається, коли щось оцінює. Тобто те, що вона дізнається на початку аналізу ситуації, часто має більший вплив на її судження, ніж інформація, яку вона отримує пізніше.

Наприклад, під час одного дослідження вчені дали двом групам учасників письмову довідкову інформацію про людину на фотографії. Потім вони попросили описати, як, на їхню думку, почуваються люди на фотографіях. Люди, які читали більше негативної довідкової інформації, зазвичай описували негативні почуття, а люди, які читали позитивну довідкову інформацію, частіше знаходили більше позитивних емоцій у людей на фото. Їхнє перше враження значно вплинуло на здатність бачити емоції інших людей.

Упередженість уваги

Упередженість уваги розвинулася у людини як механізм виживання. Щоб вижити, тваринам доводиться максимально уникати загроз. Серед мільйонів бітів інформації, які щодня бомбардують органи чуття, люди повинні помітити ті, які можуть бути важливими для їхньої безпеки, здоров’я та щастя. Ця добре налаштована навичка виживання може стати упередженням, якщо людина почне зосереджувати увагу на одному типі інформації, ігноруючи інші.

Практичні приклади. Мабуть, багато хто помічав, як він всюди бачить їжу, коли зголоднів. Через упередженість уваги може здатися, що людина оточена більш ніж звичайними подразниками, але це не так. Упередженість уваги створює особливі труднощі для людей із тривожними розладами, оскільки вони можуть зосереджувати більше уваги на подразниках, які здаються загрозливими, та ігнорувати інформацію, яка може заспокоїти їхні страхи.

Упередженість доступності

Іншим поширеним упередженням є тенденція більше довіряти ідеям, які легко спадають на думку. Якщо людина відразу згадує кілька фактів, які підтверджують її судження, вона може зробити висновок, що воно правильне. Наприклад, якщо людина бачить кілька заголовків про напади акул у прибережній зоні, у неї може сформуватися переконання, що ризик нападу акул вищий, ніж насправді.

Американська психологічна асоціація зазначає, що коли інформація навколо людини легкодоступна і зрозуміла, вона, швидше за все, запам’ятає її. А інформація, до якої легко отримати доступ у пам'яті, здається надійнішою.

Упередженість підтвердження

Люди прагнуть шукати та інтерпретувати інформацію, щоб підтвердити те, у що вони вірять. Упередженість підтвердження змушує їх ігнорувати або визнавати недійсною інформацію, яка суперечить їхнім переконанням. Зараз ця тенденція здається поширенішою, ніж будь-коли, оскільки багато людей отримують новини з соціальних мереж, які відстежують «лайки» та пошукові запити, надаючи користувачам інформацію на основі їхніх очевидних уподобань.

Ефект Даннінга – Крюгера

Психологи описують це упередження як нездатність визнати власну некомпетентність у певній сфері. Дослідження показали, що деякі люди надзвичайно впевнені щодо того, у чому вони насправді не дуже компетентні. Це упередження існує в усіх сферах людської діяльності: від розважальної гри в карти до медичних оглядів.

Ефект хибного консенсусу

Подібно до того, як люди іноді переоцінюють власні навички, вони також переоцінюють ступінь згоди інших людей з їхніми судженнями та схвалення їхньої поведінки. Люди схильні думати, що їхні переконання та дії є звичайними, тоді як поведінка інших людей – девіантна та незвична.

Функціональна закріпленість

Коли людина бачить молоток, вона сприйматиме його як інструмент для забивання цвяхів. Саме для виконання цієї функції були розроблені молотки, тому мозок ефективно прикріплює цю функцію до слова чи зображення молотка. Але функціональна фіксованість стосується не лише інструментів. Люди можуть розвинути певну функціональну фіксованість щодо інших людей, особливо на роботі. Наприклад: «Микола – фахівець у галузі IT, а Олексій чудово розбирається в маркетингу». Проблема функціональної фіксованості полягає в тому, що вона може значно обмежувати творчість і вирішення проблем. Один із способів подолання функціональної фіксованості, який знайшли дослідники, – навчити людей помічати кожну особливість суб’єкта, об’єкта чи проблеми. Тобто, насправді Олексій може виявитися також висококваліфікованим фахівцем і в галузі IT.

Ефект «ореолу» («гало-ефект»)

Якщо людина перебуває під впливом гало-ефекту, її загальне враження про іншу людину формується однією характеристикою. Одна з найвпливовіших характеристик – це гарна зовнішність, краса. Тому люди зазвичай сприймають привабливих людей як розумніших і сумлінніших, ніж це є насправді.

Упередженість щодо оптимізму

Оптимістичні упередження можуть змусити людину повірити в те, що у неї менша ймовірність зазнати труднощів чи невдачі, ніж у інших людей, і одночасно більша ймовірність успіху. Дослідники виявили, що незалежно від того, роблять люди прогнози щодо свого майбутнього багатства, стосунків чи здоров’я, вони зазвичай переоцінюють успіх і недооцінюють ймовірність негативних результатів. Це відбувається тому, що людина вибірково оновлює свої переконання, завжди додаючи «оновлення», коли щось виходить добре, і не завжди – коли все виходить погано.

Чи можна повністю уникнути когнітивних спотворень?

Відповідь на це питання може здатися бентежною: напевно, що ні… Людський розум прагне до ефективності, а це означає, що значна частина міркувань, які ми використовуємо для щоденного прийняття рішень, спирається на майже автоматичну обробку інформації. Проте дослідники вважають, що ми можемо навчитися краще розпізнавати ситуації, коли здатні активізуватися наші упередження, і вживати заходів для їхнього виявлення та виправлення.

Як впоратися з когнітивними спотвореннями

Щоб подолати когнітивні спотворення/упередження, спочатку необхідно визнати, що вони існують і прийняти те, що практично всі люди сприйнятливі до них. Розуміння поширених упереджень дозволяє людям легше розпізнавати їх, коли вони виникають.

Варто запам'ятати декілька порад, щоб уберегти себе від негативного впливу упередженості:

• Майте на увазі, що упередження частіше спотворюють процес прийняття рішень, коли ви поспішаєте, виконуєте багато завдань або втомлюєтеся.
• Будьте обережні з даними, які безпосередньо підтверджують ваші погляди; треба критично переглядати їх (власні погляди) щоразу, коли надаються нові докази.
• Дуже ретельно досліджуйте питання та проблеми, які виникають.
• Вимагайте зворотного зв'язку перед тим, як висловити власні думки.
• Розглядайте дані з усіх можливих точок зору, зважуючи їх однаково.
• Розглядайте різні точки зору та оточуйте себе різними точками зору. Різноманітність поглядів інших людей з різним життєвим досвідом відкриє вам інші аспекти та альтернативні рішення проблеми.
• Визнайте можливість того, що ви не праві; усвідомлювати власні обмеження – дуже корисно.
• Не піддавайтеся тиску з боку інших і, якщо необхідно, виділіть додатковий час, перш ніж прийняти рішення.

Набуття розуміння когнітивних спотворень і оволодіння практикою їхнього усвідомлення матиме позитивні результати, зокрема сприятиме кращому орієнтуванню у повсякденному житті та прийняттю зважених рішень.

Висновки

Зовсім нереалістично думати, що людина може повністю усунути когнітивні спотворення із своїх думок. Однак вона може покращити свою здатність виявляти ситуації, в яких вона буде вразливою до них. Дізнавшись більше про те, як і коли виникають когнітивні упередження, уповільнивши процес прийняття рішень, співпрацюючи з людьми та ефективно використовуючи об’єктивну інформацію, можна зменшити ймовірність того, що когнітивні упередження заподіють шкоду людині у повсякденному житті.

Електронні джерела:

https://mozok.ua/anxietydisorder/video

https://www.verywellmind.com/cognitive-biases-distort-thinking-2794763

https://www.sciencedirect.com/topics/neuroscience/cognitive-bias