Що потрібно знати про тривожні розлади
пацієнтам та фахівцям
Частина I: причини, симптоми ПТСР воєнного часу у дітей та підлітків, особливості перебігу захворювання
Зміст
Психіатричні та психологічні дослідження показали, що війна залишає тривалі наслідки у психіці дітей та підлітків. Під час війни діти стикаються (у різному ступені) з двома типами травматичних подій:
Як наслідок, діти і підлітки страждають від таких психічних порушень, як тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, дисоціативні розлади (відсторонення від зовнішнього світу, деперсоналізація, дереалізація, заціпеніння, кататонія), розлади поведінки (особливо агресія, асоціальна та насильницька злочинна поведінка), а також зловживання алкоголем і психоактивними речовинами, значно більшою мірою, ніж їх ровесники у країнах, не уражених війною. На думку деяких вчених, проблеми з психічним здоров’ям насправді є «звичайною реакцією на аномальні події». А у дітей тривалий вплив насильства в оточуючому середовищі призводить до «ризику розвитку множинних, а іноді й затяжних форм біопсихосоціальної дезадаптації».
На жаль, нині через агресію з боку Росії Україна увійшла до списку зон найбільш жорстоких збройних конфліктів останніх десятиліть: Афганістан, Балкани, Камбоджа, Чечня, Ірак, Ізраїль, Ліван, Палестина, Руанда, Шрі-Ланка, Сомалі та Уганда.
Bчені, які досліджували проблему впливу війни на дітей, зробили висновок, що воєнна травма веде до довгострокових наслідків для психіки дітей – і чим триваліший конфлікт, тим сильніші його симптоми. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), яка невпинно закликає захистити дітей під час збройних конфліктів, у 10% людей, які пережили травматичні події, пізніше з’являться симптоми психічної травми, а ще у 10% будуть змінюватися поведінка або з’являтися психологічні порушення, які заважатимуть їм функціонувати в повсякденному житті (найпоширенішими розладами є тривога, депресія та психосоматичні проблеми). Деякі дослідники стверджують, що найважливішими чинниками, які визначають вплив війни на психічне здоров’я дітей, є:
У той же час недавні психосоціальні дослідження вказують на величезну здатність до відновлення психічного потенціалу дітей, які зазнали дегуманізуючих умов. Саме ця стійкість до тривалого стресу дозволяє їм пізніше стати повноцінними дорослими людьми, незважаючи на психічні травми. Вчені визначили кілька захисних механізмів, серед яких найважливішими є вплив стратегій подолання ситуації, системи переконань, здорові сімейні стосунки та дружба. Водночас варто зазначити, що бідність, неналежні житлові умови, домашнє насильство, дискримінація та соціальна ізоляція – це ті проблеми, які необхідно вирішувати після війни, щоб успішно уникнути тривалих наслідків травматичних подій та підвищити стійкість психіки.
Загалом, найпоширенішими психічними розладами, про які повідомлялося серед дітей та підлітків, які зазнали впливу війни, є посттравматичні стресові розлади та депресія. Інші відомі розлади включають гострі реакції на стрес, синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), панічний розлад, тривожні розлади, характерні для дитинства, і розлади сну. У більш пізньому дитинстві діти, які зазнали травми, пов’язаної з воєнним конфліктом, схильні до прояву зовнішніх симптомів, включаючи поведінкові проблеми та розлади. Крім того, діти, які зазнали впливу збройного конфлікту, часто відчувають коморбідні психопатології, і кількість симптомів розладу з віком може збільшуватися, причому найбільш вразливими є діти шкільного віку.
У більшості випадків симптоми розвиваються протягом першого місяця після травматичної події, водночас, у меншій частині випадків симптоми можуть з’являтися протягом місяців або навіть років.
Деякі діти та підлітки з посттравматичним стресовим розладом відчувають тривалі періоди, коли їхні симптоми стають менш помітними, за якими слідують періоди, коли вони погіршуються. Інші хворі мають постійні важкі симптоми.
У юних пацієнтів специфічні симптоми ПТСР, пов’язаного з бойовими діями, можуть сильно відрізнятися, проте, зазвичай підпадають під категорії, описані нижче, що стосуються і дорослих з ПТСР.
Повторні переживання є найбільш типовим симптомом ПТСР.
Дитина з цим симптомом ПТСР багаторазово мимоволі і яскраво переживає травмувальну подію що має наступні прояви:
Деякі діти мають постійні негативні думки про свій досвід, неодноразово ставлять собі питання, які заважають їм змиритися з подією.
Наприклад, вони можуть задаватися питанням, чому з ними сталася певна подія і чи могли вони щось зробити, щоб зупинити це, що може призвести до почуття провини або сорому.
Ще одним ключовим симптомом посттравматичного стресового стресу є спроба уникнути нагадування про травматичні події.
Зазвичай це означає намагання уникати певних людей чи місць, які нагадують хворому про травму, або уникнення розмов з іншими людьми про свій досвід.
Багато людей з посттравматичним стресовим розладом намагаються витіснити спогади про подію, часто відволікаючись на навчання, роботу чи хобі.
Деякі люди намагаються впоратися зі своїми почуттями, намагаючись взагалі нічого не відчувати. Це відомо як емоційне заціпеніння.
Це може призвести до того, що людина стає ізольованою та замкнутою, а також може відмовитися від діяльності, яка раніше їй подобалася.
Деякі пацієнти із посттравматичним стресовим розладом можуть стати дуже занепокоєними і втратити здатність розслаблятися. Вони можуть постійно думати про загрози і легко лякатися.
Цей стан психіки відомий як гіперзбудження.
Гіперзбудження часто призводить до появи специфічних симптомів:
Багато людей з посттравматичним стресовим стресом також мають ряд інших проблем, зокрема:
Як вже згадувалось, ПТСР може вражати не тільки дорослих, а і дітей та підлітків. Юні пацієнти з посттравматичним стресовим розладом можуть мати схожі симптоми з дорослими, наприклад, проблеми зі сном і неприємні сни.
Як і дорослі, діти з посттравматичним стресовим розладом також можуть втратити інтерес до діяльності, яка їм подобалася раніше, і можуть мати такі фізичні симптоми, як головні болі та болі в животі.
Інші симптоми, які спостерігаються у дітей з ПТСР, включають:
Варто зазначити, що кількість травматичних подій пов’язана з кількістю симптомів посттравматичного стресового стресу. Результати досліджень показали, що діти, які пережили більше травматичних подій, мають більше симптомів посттравматичного стресу.
(Далі буде: «Частина II: основні методи лікування пов’язаного з бойовими діями ПТСР у дітей та підлітків»)
до списку статей Знайти лікаря
