Нещодавно доктор Джонатан М. Боркум, дослідник з університету штату Мен у місті Ороно (США), запропонував нову теорію походження мігренозного болю. Напади мігрені, на його думку, можуть бути частиною механізму самозахисту мозку від окислювального стресу.
Зміст
Окислювальний стрес (інша назва – «оксидативний стрес») виникає тоді, коли організм вже не в змозі ефективно врівноважити вплив молекул активних форм кисню, також відомих під назвою «реактивні форми кисню».
Доктор Боркум докладно розповідає про свій новий підхід до мігрені у статті, нещодавно опублікованій у журналі Headache.
Нова теорія припускає, що напади мігрені можуть бути самозахисною реакцією мозку на окислювальний стрес, який є клітинним процесом, пов’язаним зі старінням та підвищеною сприйнятливістю до хвороб.
Існуючі дослідження вже засвідчили, що при мігрені спостерігається вищий рівень оксидативного стресу, а загальні причини, які зумовлюють мігрень, такі як шум, недосипання та забруднення повітря, погіршують цей дисбаланс.
«Окислювальний стрес є корисним сигналом про наближення небезпеки, оскільки спричинити його може низка несприятливих умов у мозку», – пояснює доктор Боркум. Виходячи з цього, він вважає, що лікування, орієнтоване на усунення або максимальне зменшення окислювального стресу, може бути ефективнішим у запобіганні атакам мігрені.
Доктор Боркум розглядає різні компоненти мігрені (наприклад, вивільнення серотоніну та коркову депресію, що поширюється та характеризується відсутністю вимірюваної електричної активності в корі), стверджуючи, що кожен з цих елементів насправді є захисною реакцією.
За його словами, ці реакції стимулюють антиоксидантні ферменти, зменшують вироблення оксидантів, допомагають запобігти загибелі нервових клітин і стимулюють ріст нервової тканини.
«Між цими компонентами нападу мігрені існує зворотній зв'язок, який поєднує їх в єдину систему», – говорить доктор Боркум. «Таким чином, здається ймовірним, що напади мігрені не просто провокуються окислювальним стресом – вони активно захищають мозок від нього і забезпечують відновлення клітин мозку».
Він додає, що, незважаючи на те, що ми звикли вважати мігрень хворобою, її симптоми – включаючи біль, підвищену чутливість до слухових та зорових подразників та нудоту – є просто маркерами активації організмом механізму захисту від загрози, якою в цьому випадку є окислювальний стрес.
«Отже, – розмірковує доктор Боркум, – теорія тут свідчить нам, що для того, щоб по-справжньому вирішити проблему мігрені, ми повинні дивитися на речі ширше і виявляти основне порушення у функціях клітин мозку, тобто те, що породжує окислювальний стрес».
Він також висловлює надію, що у разі підтвердження правильності його теорії, можна буде знайти ефективніші методи лікування мігрені, які будуть спрямовані саме на оксидативний стрес, а не просто на симптоми головного болю.
До того ж, дізнавшись більше про цей захисний механізм, можна буде розробити профілактичні стратегії й проти низки інших нейродегенеративних захворювань.
«Існування інтегрованої системи захисту та відновлення мозку могло б виявитися дуже корисним, наприклад, у майбутньому завдяки розумінню цього механізму ми могли б навчитися, як запобігти нейродегенеративним захворюванням», – упевнений дослідник.