Що потрібно знати про мігрень
пацієнтам та фахівцям
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) головний біль відноситься до 10 провідних причин непрацездатності дорослого населення, а від мігрені страждають 11% дорослого населення світу.
Зміст
На сьогоднішній день вченими поки не знайдено універсального засобу для лікування мігрені. Це пов'язано з тим, що крім органічних причин виникнення болю існує ряд факторів, які можуть обумовлювати її хронічний перебіг. Такими факторами є перевтома, емоційне перенапруження, недостатнє вживання води, тривале перебування на сонці або, навпаки, в закритому приміщенні, нерегулярне або неправильне харчування і багато іншого. У кожній конкретній ситуації комбінація цих чинників індивідуальна і причиною для виникнення нападів мігрені може послужити будь-який з них.
Крім того, у людей, які страждають на епізодичну або хронічну мігрень, часто зустрічаються так звані резистентні форми, що не відповідають на стандартну профілактичну фармакотерапію.
Знайти причину, провокуючі фактори для кожної конкретної людини, а також знизити частоту нападів мігрені і зменшити ступінь їх прояву допомагає психотерапія. Додавання поведінкових методів до профілактичної лікарської терапії мігрені дозволяє тривалий час підтримувати клінічний ефект після припинення прийому препаратів, а навички релаксації, набуті в ході поведінкової терапії, дозволяють пацієнтам знизити частоту нападів мігрені і кількість споживаних знеболюючих препаратів.
Психотерапія розглядається як важливий метод лікування мігрені, що впливає на її психологічні та соціальні причини. Це не просто бесіда з пацієнтом про захворювання, інформування його про можливі причини болю і прогнози лікування. Суть методу полягає в тому, що лікар допомагає знайти і скорегувати вплив індивідуальних факторів ризику. Наприклад, пацієнтові рекомендується вести журнал головного болю, за допомогою якого перевіряються гіпотези щодо причин виникнення симптомів мігрені у конкретної людини і формулюються індивідуальні рекомендації.
Крім того, психотерапія спрямована на навчання спеціальним технікам релаксації, що дозволяє не тільки позбавлятися від нападів головного болю немедикаментозними способами, а й запобігати повторним нападам.
Людина приходить до психотерапевта зі сформованим набором думок, переконань і звичок, які провокують напади болю. А лікар, в процесі роботи, виявляє і пропонує змінити ці звички, виробити нові патерни мислення, навчає пацієнта адаптивним стратегіям подолання болю, тобто поведінковим навичкам, що сприяють поліпшенню стану.
Завдання психотерапії можна представити таким чином:
Ефективність психотерапії часто залежить від власного ставлення пацієнта до хвороби. Це тонкий психологічний момент, який теж є предметом терапії мігрені. Якщо людина приходить на лікування з неусвідомленої установкою «поскаржитися на життя», але при цьому не хоче розлучатися зі своєю хворобою, оскільки вона гарантує йому жалість оточуючих або інші «вигоди», ефект терапії значно знижується.
В середньому курс терапії триває один-два місяці, кількість сеансів строго не регламентується, але може становити від 12 до 25 зустрічей, які плануються таким чином, щоб в перервах між ними пацієнт міг практикуватися в зміні свого способу життя, психологічних установок і побутових звичок.
Комбіноване лікування мігрені, що складається з фармакотерапії і психотерапії, за своєю ефективністю перевершує терапію, що включає тільки лікарські препарати.
