Що потрібно знати про мігрень
пацієнтам та фахівцям
Якщо наша вимога до мігрені рішуча і категорична — не турбувати! — маємо повне право висунути їй ультиматум (лат. ultimatum — доведене до кінця)
Зміст
За даними ВООЗ, мігрень визнана третім (14,4%) серед найбільш поширених захворювань серед чоловіків і жінок [1]. Від мігрені потерпає 30–38% населення планети, а 75–80% людей хоч б один раз перенесли її напад. Жінки хворіють частіше, аніж чоловіки, у cпіввідношенні приблизно 3:1 [2].
У діагностиці мігрені велику роль відіграють анкети, шкали непрацездатності, щоденники головного болю, які допомагають визначити характер, інтенсивність і частоту нападів, виявити провокуючі чинники і оцінити результати лікування [3]. Для того, аби впевнитися, що відвідувача аптеки дійсно турбує мігрень, та порекомендувати йому ефективний безрецептурний лікарський засіб, працівник першого столу повинен поставити йому кілька важливих запитань. А саме:
Отримавши позитивні відповіді на ці запитання, з великою вірогідністю можна ствер-джувати, що у пацієнта дійсно мігрень.
Мігрень — захворювання нервової системи з пароксизмальним перебігом, яке проявляється нападами сильного головного болю однобічного характеру (гемікранія), здебільшого в лобно-скроневій ділянці. Зазвичай біль супроводжується нудотою, блюванням, непереносимістю яскравого світла (фотофобія) і голосних звуків (фонофобія). Після нападу людина почувається сонливою і млявою.
Як правило, мігрень виникає у віці від 10 до 20 років. Рання поява захворювання та його хронічна форма негативно впливають на різні аспекти життя пацієнта: стосунки в сім’ї, кар’єрне зростання, працездатність. Поза тим, вона може бути причиною непрацездатності та значних економічних витрат, пов’язаних з діагностикою та лікуванням мігрені [4].
Відповідно до сучасної міжнародної класифікації головного болю виділяють дві основні форми мігрені. Це мігрень без аури, від якої потерпають близько 80% хворих, і мігрень з аурою, або класична асоційована мігрень, яка виникає лише у 15% дорослих. Разом з тим існує декілька інших рідкісних форм захворювання, на які сукупно страждають близько 5% хворих. Це базилярна, геміплегічна, офтальмоплегічна, ретинальна і посттравматична мігрень [5].
При помірно важкій інтенсивності болю, коли порушення повсякденної активності виникає протягом більш як 6 днів упродовж 3 місяців [6], від нападу мігрені швидко та ефективно позбавлять триптани — група препаратів, які були спеціально розроблені для лікування мігрені.
Оскільки застосування анальгетиків чи НПЗП при мігрені не лише не вирішує про-блему, але й поглиблює її, адже біль повертається з новою силою, не варто розпочи-нати лікування з цих засобів [7].
Європейська федерація з вивчення головного болю рекомендує застосовувати триптани як препарати першої лінії терапії при виражених та помірних симптомах мігрені. Вони зумовлюють найбільшу задоволеність пацієнтів від лікування (83,1%) порівняно з такою у разі застосування інших засобів (32,2%) [8]. Триптани ефективні у будь-якій фазі нападу, проте найкращий результат можна отримати, застосовуючи їх при перших ознаках ймовірного нападу.
Ефективність триптанів забезпечує специфічний механізм дії, що ґрунтується на трьох основних властивостях: здатності з’єднуватися з рецепторами судинної сітки та звужувати мозкові судини; блокувати виникнення болю на рівні рецепторів трійчастого нерва, що забезпечує іннервацію голови і обличчя; впливати на інші симптоми мігрені — нудоту, блювання, звуко- і світлобоязнь.
Водночас доведено, що ризатриптан більш ефективний, ніж суматриптан, золмітриптан та ерготамін/кофеїн [9].
Застосувавши Різоптан, мігрені не залишиться іншого виходу, ніж прийняти наш ультиматум!
