Мігрень – одна з найпоширеніших причин головного болю у дорослих людей. За різними даними, на цю хворобу страждає від 12 до 15% дорослого населення планети. При цьому напади мігрені відрізняються від інших варіантів головного болю вираженим впливом на загальне самопочуття, порушенням соціальної адаптації та значним зниженням якості життя пацієнта. У зв'язку з цим, дуже важливо знати як розпізнати, класифікувати і правильно лікувати мігрень.
Зміст
Згідно з визначенням, мігрень – це повторюваний однобічний пульсуючий головний біль середньої або вираженої інтенсивності, який (за відсутності лікування або при неефективності терапії) триває протягом 4-72 годин. Часто мігрень супроводжується нудотою та/або блювотою, непереносимістю світла та/або звуків. Важливою характеристикою мігрені є наявність або відсутність аури – періоду тимчасових неврологічних порушень, які зазвичай передують появі мігренозного головного болю. Прояви аури (зорові, чутливі симптоми або порушення мови), як правило, наростають протягом 5-20 хвилин, існують приблизно 60 хвилин, а потім змінюються головним болем.
Слід пам'ятати, однак, що мігрень – це не тільки напади головного болю та супутні симптоми, але й значні зміни характеру і поведінки хворого, тісно пов'язані з вираженим зниженням якості життя, порушенням професійної та соціальної активності. Крім того, для людей з мігренню характерними є підвищена тривожність, схильність до депресії, також можуть бути проблеми з пам'яттю, концентрацією і увагою.
Визначення ступеня тяжкості мігрені має велике клінічне значення, оскільки лежить в основі вибору схеми протимігренозної терапії. Зазвичай для оцінки тяжкості захворювань використовуються різні опитувальники, такі як опитувальник (або шкала) MIDAS (Mіgraine Disability Assessment Scale). Пацієнтам, які заповнюють цей опитувальник, пропонується відповісти на наступні п'ять питань:
Кількість днів, зазначених хворим у відповіді на кожне питання, підсумовується, і отриманий бал використовується для визначення ступеня тяжкості мігрені. При цьому:
Оцінка за опитувальником MIDAS відіграє велику роль у виборі препаратів для лікування мігрені, які лікують головний біль, запобігають переходу хвороби в хронічну форму і підвищують якість життя пацієнта. Згідно із загальновизнаною методикою, при легкій мігрені (1 ступінь за шкалою MIDAS) використовуються анальгетики, при мігрені 2 ступеня – нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) й триптани, при 3 і 4 ступенях тяжкості захворювання першою лінією лікування є триптани. Крім випадків мігрені помірного й вираженого ступеня тяжкості, триптани призначаються пацієнтам, у яких лікування анальгетиками та/або нестероїдними протизапальними засобами не дало бажаного ефекту.
Із сучасних триптанів найбільшої уваги заслуговують препарати другого покоління, зокрема ризатриптан, який відрізняється від інших представників своєї групи швидшою ефективністю та більшою протимігренозною активністю. Так, ризатриптан у дозі 10 мг продемонстрував більшу ефективність у полегшенні головного болю, нудоти і відновленні функціональної активності через 2 години після прийому препарату, а також у профілактиці повторних нападів протягом 24 год., порівняно з суматриптаном у дозах 25, 50 і 100 мг та золмітриптаном у дозі 2,5 мг. Крім того, ризатриптан ефективніше за інші триптани усуває прояви менструальної мігрені.
Слід пам'ятати, що висока ефективність ризатриптану досягається при лікуванні мігрені з аурою та без неї.