Тривожність у дітей та дорослих: ризики, поведінкові реакції та важливість фахової допомоги
Тривожність у дітей та дорослих: ризики, поведінкові реакції та важливість фахової допомоги
facebook
fb messenger
Відео підіймає важливу тему дитячої та дорослої тривожності, її вплив на формування захисних механізмів та ризик розвитку обсесивно-компульсивних розладів у дітей. Обговорюються також питання передачі тривожності від батьків дітям, що може вплинути на їхнє емоційне здоров’я. Особлива увага приділяється військовим умовам та їхньому впливу на психіку молодих людей, які перебувають у стресовій ситуації, а також рекомендаціям щодо комплексного підходу до діагностики та лікування тривожних розладів.
Коментує к.м.н., зав. відділення первинного психотичного епізоду Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні №3 Мангубі Дмитро Олександрович.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.
Нервуватися в певних соціальних ситуаціях – цілком нормально. Наприклад, близька перспектива піти на побачення або зробити презентацію для аудиторії може спричинити відчуття тремтіння і страху. Але при соціальному тривожному розладі (СТР), який також називають соціальною фобією, повсякденні взаємодії зумовлюють значну тривогу, занепокоєння та збентеження, оскільки людина практично весь час боїться, що інші люди можуть оцінити її негативно або навіть засудити за щось.
Майндфулнес – це практика, яка передбачає збільшення усвідомлення поточного моменту шляхом зосередження на думках, почуттях і відчуттях. Інші назви цього методу – «медитація усвідомлення» або «медитація самоусвідомлення». Цей термін також може означати зосередження на одному завданні за раз, не відволікаючись на будь-які інші.
Тривожність – досить поширений стан, який проявляється різними фізичними симптомами, зокрема тремтінням та пітливістю. Якщо тривожність у людини спостерігається дуже часто, у неї може виникнути тривожний розлад.
Тривога – це нормальна реакція на стрес і не завжди є шкідливою для психічного здоров’я. Але коли відчуття тривоги стає неконтрольованим або надмірним та починає впливати на якість життя, це може свідчити про тривожний розлад – тобто про патологію або хворобу. Знання різниці між тривогою та тривожним розладом допоможе людині зрозуміти, коли слід звернутися до лікаря.
Нервуватися в певних соціальних ситуаціях – цілком нормально. Наприклад, близька перспектива піти на побачення або зробити презентацію для аудиторії може спричинити відчуття тремтіння і страху. Але при соціальному тривожному розладі (СТР), який також називають соціальною фобією, повсякденні взаємодії зумовлюють значну тривогу, занепокоєння та збентеження, оскільки людина практично весь час боїться, що інші люди можуть оцінити її негативно або навіть засудити за щось.
Майндфулнес – це практика, яка передбачає збільшення усвідомлення поточного моменту шляхом зосередження на думках, почуттях і відчуттях. Інші назви цього методу – «медитація усвідомлення» або «медитація самоусвідомлення». Цей термін також може означати зосередження на одному завданні за раз, не відволікаючись на будь-які інші.
Селективний або вибірковий мутизм — це тривожний розлад, при якому людина (зазвичай дитина) не може говорити в певних соціальних ситуаціях, наприклад, з однокласниками в школі або з родичами, яких вона бачить не дуже часто.