Посттравматичний стресовий розлад

Посттравматичний стресовий розлад - це розлад, що розвивається у деяких людей, які пережили шокуючу, страшну або небезпечну подію.

Зміст

• Ознаки та симптоми у дорослих
• Як діти реагують на травмуючи ситуації?
• Фактори ризику
• Лікування і терапія
• Як можна собі допомогти в процесі лікування?

Страх під час і після травмуючої ситуації - природна емоція. Він за певні секунди викликає в тілі безліч реакцій, пов'язаних з підготовкою м'язів до підвищеної активності, щоб захиститися від небезпеки або уникнути її. «Бий або біжи» - стан, коли організм мобілізується для усунення загрози. Зазвичай опинившись в безпеці більшість людей приходить в нормальний стан природним шляхом, але бувають випадки, коли людина продовжує відчувати стрес або страх, навіть коли вже ніщо не загрожує. Це може бути сигналом про розвиток посттравматичного стресового розладу.

Ознаки та симптоми у дорослих

Не всі люди з посттравматичним стресовим розладом пережили небезпечну подію. Деякі переживання, наприклад, раптова несподівана смерть коханої людини, теж можуть викликати посттравматичний стресовий розлад. Симптоми зазвичай з'являються протягом 3 місяців після травми, але в деяких випадках можуть з'явитися навіть через роки.

Посттравматичний стресовий розлад, характеризується проявом наступних ознак:

• багаторазове переживання травми подумки, що супроводжується фізичними симптомами, такими як прискорене серцебиття чи пітливість;
• бажання триматися подалі від місць, подій або предметів, які нагадують про травмуючий досвід;
• стирання з пам'яті ключових особливостей травмуючої події;
• спотворення почуттів, відносно пережитих подій: поява почуття провини;
• негативні думки про себе або світ загалом;
• втрата інтересу до занять і подій, які раніше подобалися, стан апатії;
• зниження чи втрата апетиту;
• порушення сну, від безсоння до постійної сонливості;
• раптова зміна настрою;
• немотивована агресія;
• захоплення спиртними напоями чи наркотичними речовинами;
• суїцидальні думки.

Симптоми можуть провокуватися власними думками і почуттями людини, а також словами, предметами або ситуаціями, які нагадують про подію. Вони можуть змусити людину відчувати відчуження і дистанціюватися від друзів або членів сім'ї.

Деякі симптоми зберігаються протягом декількох тижнів після стресової події, але якщо вони тривають більше місяця, серйозно впливають на здатність функціонувати і не пов'язані з вживанням психоактивних речовин, певним захворюванням або чимось ще, крім самої події, вони можуть означати появу посттравматичного стресового розладу.

Як діти реагують на травмуючи ситуації?

Симптоми, які з'являються у дітей молодше 6 років після травмуючої події, відрізняються від симптомів дорослих:

• дитина може почати мочитися в ліжко, навіть якщо раніше вже навчилась користуватися туалетом;
• може перестати говорити;
• розігрує страшну подію, що трапилась у процесі гри;
• виражає незвичайну для неї прихильність до батьків або іншого значимого дорослого.

У дітей старшого віку і підлітків частіше з'являються симптоми, аналогічні тим, які спостерігаються у дорослих. Крім того, у них може розвинутися деструктивна або зухвала поведінка, почуття провини через те, що не вдалось запобігти травмі або смерті близького. Можуть з'являтися думки про помсту.

Фактори ризику

Посттравматичний стресовий розлад може розвинутися у будь-якої людини в будь-якому віці. У ветеранів війни, дітей та дорослих, які зазнали фізичного чи сексуального насильства, які пережили нещасний випадок, стихійне лихо або інші стресові події. Жінки більш схильні до розвитку посттравматичного стресового розладу, ніж чоловіки. Крім того, у деяких людей існує генетична схильність, що підвищує ймовірність розвитку посттравматичного розладу.

Причиною розвитку розладу може стати і не особиста пережита травмуючи подія, у деяких людей він розвивається після того, як небезпечну ситуацію пережили друзі або члени сім'ї. Також до посттравматичного розладу може привести і раптова несподівана смерть коханої людини.

Фактори, що підвищують ризик посттравматичного стресового розладу:

• небезпечні події і травми;
• присутність при отриманні травми чи смерті іншої людини;
• втрата близької людини, роботи чи житла;
• відчуття сильного страху, що супроводжується безпорадністю;
• відсутність соціальної підтримки після травмуючої події;
• наявність в анамнезі психічних захворювань або зловживання психоактивними речовинами.

Лікування і терапія

Лікування людей з посттравматичним стресовим розладом включає медикаментозне лікування, психотерапію або поєднання обох методів. Всі люди різні, і посттравматичний стресовий розлад впливає на них по-різному, тому лікування, яке допомагає одній людині, може не допомогти іншій. Нерідко людям доводиться пробувати різні методи лікування, щоб знайти те, що буде ефективно для усунення їх симптомів.

Традиційно для лікування посттравматичного стресового розладу призначають антидепресанти. Але лікарські препарати для кожного пацієнта підбираються індивідуально, виходячи з особистої ситуації, симптомів, супутніх розладів, до яких можна віднести надмірний прийом спиртних напоїв і наркотичних речовин, депресію, панічні, тривожні розлади.

Психотерапія може проходити індивідуально або в групі. Лікування посттравматичного стресу зазвичай триває від 6 до 12 тижнів, але може тривати і довше. Дослідження показують, що підтримка сім'ї і друзів є важливою складовою процесу одужання.

Психотерапія, зазвичай, включає кілька ключових компонентів: навчання навичкам, що допомагають виявляти тригери симптомів, і навички управління симптомами. Хороший показник ефективності при посттравматичному стресовому розладі дає когнітивно-поведінкова терапія або КПТ. Когнітивно-поведінкова терапія може включати:

• експозиційну терапію, що допомагає людям подивитися в обличчя своєму страху і навчитись його контролювати.
• когнітивну реструктуризацію, що допомагає усвідомити негативні спогади. Іноді люди згадують подію інакше, ніж відбувалося насправді, вони можуть відчувати провину або сором через те, в чому вони не винні. Психотерапевт допомагає людям з посттравматичним стресовим розладом реалістично поглянути на те, що відбувається.

Як можна собі допомогти в процесі лікування?

• для зменшення стресу добре допомагає легка фізична активність;
• поділ великих завдань на малі, вибір пріоритетів і робота на тим, що доступно на даний момент;
• спілкування з іншими людьми, бесіди з друзями або родичами, яким можна довіряти;
• не варто чекати швидких змін, поліпшення, зазвичай, відбуваються поступово.

Не потрібно намагатися впоратися з посттравматичним стресовим розладом самостійно, у разі виявлення симптомів необхідно звернутися до лікаря

Джерело:

https://www.nimh.nih.gov/health/topics/post-traumatic-stress-disorder-ptsd/index.shtml