Як підібрати правильне лікування при епілепсії

Наразі існує близько 40 препаратів (першого, другого і третього покоління). Перше покоління – це 19 століття. Спочатку лікували бурою, бораксом, потім бромом, фенобарбіталом. Після Другої світової війни розпочалася ера другого покоління: вальпроєва кислота, карбамазепін (синтезовані в 50-60 роках).

Третє покоління – це нові препарати (починаючи з дев’яностих років 20 ст. і дотепер). Однак, бум синтезування нових препаратів припинився. Тепер підходи до лікування епілепсії інакші.

Протиепілептичні препарати впливають на збудження мозку, неправильну активність нейронів. Напад – це невеличка пожежа, її треба гасити. Якщо ми вчасно її не загасимо, будуть залучатися нові нейрони, буде все складніше. Препарати «гасять пожежу», вони не лікують причину, не змінюють генетику і структуру мозку. Вони впливають на клітини, які нормально не працюють. Одні препарати активують калієві канали, інші – натрієві, треті не дозволяють кальцію зайти в клітину, четверті збільшують продукцію гамааміномасляної кислоти, так званої гальмівної амінокислоти, нейротрасмітера. Інші пригнічують вироблення так званих екзайтотоксинів, які збуджують мозок. Четверті, п’яті діють на рецептори, деякі мають по 5 механізмів дії, так звані широкого спектру препарати. Тобто, на кожен тип нападу є препарати.

Протокол 2014 р. описує усі деталі лікування.

Коментує д.м.н., професор кафедри неврології ЛНМУ ім. Д. Галицького, керівник Львівського обласного протиепілептичного центру Мар’єнко Лідія Борисівна.